80 років тому, 23 серпня 1939 року, Німеччина і Радянський Союз уклали Договір про ненапад, відомий також як Пакт Молотова-Ріббентропа (за прізвищами підписантів)
Объяснение:
У таємному додатку до угоди сторони домовилися про розподіл сфер впливу у Східній Європі. Цей договір став прологом до Другої світової війни, яка почалася через тиждень після його підписання.
Про причини та наслідки цієї події Радіо Свобода спілкувалося з істориком Єгором Брайляном, співавтором книги «Змова диктаторів. Поділ Європи між Гітлером і Сталіним 1939–1941».
У 48 році до н.е., Юлій Цезар очолив армію із 4000 воїнів та відправився до Єгипту через Родос. Причина була банальна – потреба у коштах для продовження своїх військових походів. Єгипет, та, особливо його столиця Александрія, були для Цезаря золотою жилою. Під приводом «повернення боргів» Птолемея Авлета, Цезар, за рахунок царських та храмових скарбів, потрохи розорював Александрію. Це стало причиною так званих александріївських війн, в результаті яких Цезар отримав перемогу. 27 березня 47 р. до н.е. Юлій Цезар переміг Птолемея XII і поставив Клеопатру та її брата Птолемея XIII на єгипетському престолі. Залишається відкритим питання, як довго Цезар залишився в Александрії перед від'їздом до Понтус.
Попри те, що, першопочатково Цезар бажав лиш отримати матеріалу вигоду від столиці Єгипту, далі, як нам відомо із історичних даних, його ставленики робили максимум для розквіту Александрії. Так, грецький історик Аппіан, пише про приїзд Цезаря і Клеопатри: "Він здійснив плавання по Нілу, щоб подивитися на країну з флотилією на 400 кораблів у компанії Клеопатри, і насолоджувався нею [країною ]також іншими матеріальна вигода]". До сходження на престол ставлеників Цезаря, у місті залишилось мало грошей. Дійсно, Клеопатра навіть не монтувала жодних золотих монет.
Однак, Клеопатра та Птолемей намагалися відновити місто. Спочатку місто настиг голод, а рік по тому чума, і вони доклали усіх зусиль, щоб полегшити жахливі лиха. Перш за все вони подбали про те, щоб релігійні обряди відбувалися в єгипетських храмах належним чином. Далі, як нам відомо, був виданий декрет Клеопатри і Птолемея Цезаря (13 квітня 41 року до н. е.). Мета декрету полягала в тому, щоб забезпечити дотримання привілеїв, дарованих александрійцям, які жили в Єгипті за межами Александрії і займалися сільськогосподарськими роботами. Це останній відомий нам указ, виданий монархом з династії Птолемеїв.
Отже, попри нетривалий час перебування Цезаря в столиці Єгипту та першого «невдалого знайомства», можна стверджувати, що він був не проти збагачення цього міста. Адже, Клеопатра та Птолемей були його ставлениками та правили під його протекторатом.
80 років тому, 23 серпня 1939 року, Німеччина і Радянський Союз уклали Договір про ненапад, відомий також як Пакт Молотова-Ріббентропа (за прізвищами підписантів)
Объяснение:
У таємному додатку до угоди сторони домовилися про розподіл сфер впливу у Східній Європі. Цей договір став прологом до Другої світової війни, яка почалася через тиждень після його підписання.
Про причини та наслідки цієї події Радіо Свобода спілкувалося з істориком Єгором Брайляном, співавтором книги «Змова диктаторів. Поділ Європи між Гітлером і Сталіним 1939–1941».
У 48 році до н.е., Юлій Цезар очолив армію із 4000 воїнів та відправився до Єгипту через Родос. Причина була банальна – потреба у коштах для продовження своїх військових походів. Єгипет, та, особливо його столиця Александрія, були для Цезаря золотою жилою. Під приводом «повернення боргів» Птолемея Авлета, Цезар, за рахунок царських та храмових скарбів, потрохи розорював Александрію. Це стало причиною так званих александріївських війн, в результаті яких Цезар отримав перемогу. 27 березня 47 р. до н.е. Юлій Цезар переміг Птолемея XII і поставив Клеопатру та її брата Птолемея XIII на єгипетському престолі. Залишається відкритим питання, як довго Цезар залишився в Александрії перед від'їздом до Понтус.
Попри те, що, першопочатково Цезар бажав лиш отримати матеріалу вигоду від столиці Єгипту, далі, як нам відомо із історичних даних, його ставленики робили максимум для розквіту Александрії. Так, грецький історик Аппіан, пише про приїзд Цезаря і Клеопатри: "Він здійснив плавання по Нілу, щоб подивитися на країну з флотилією на 400 кораблів у компанії Клеопатри, і насолоджувався нею [країною ]також іншими матеріальна вигода]". До сходження на престол ставлеників Цезаря, у місті залишилось мало грошей. Дійсно, Клеопатра навіть не монтувала жодних золотих монет.
Однак, Клеопатра та Птолемей намагалися відновити місто. Спочатку місто настиг голод, а рік по тому чума, і вони доклали усіх зусиль, щоб полегшити жахливі лиха. Перш за все вони подбали про те, щоб релігійні обряди відбувалися в єгипетських храмах належним чином. Далі, як нам відомо, був виданий декрет Клеопатри і Птолемея Цезаря (13 квітня 41 року до н. е.). Мета декрету полягала в тому, щоб забезпечити дотримання привілеїв, дарованих александрійцям, які жили в Єгипті за межами Александрії і займалися сільськогосподарськими роботами. Це останній відомий нам указ, виданий монархом з династії Птолемеїв.
Отже, попри нетривалий час перебування Цезаря в столиці Єгипту та першого «невдалого знайомства», можна стверджувати, що він був не проти збагачення цього міста. Адже, Клеопатра та Птолемей були його ставлениками та правили під його протекторатом.