М.Грушевський в «Історії української літератури» оціннив творчусть Іларіона: «”Слово про закон і благодать” приковує увагу дослідника своїми високими літературними прикметами і особливо для нас цінне як одно з найбільш літературних, високо артистичних речей, які взагалі має наше письменство… Це наш найраніший літературний твір з ясними слідами часу і місця, який ми маємо... З культурно-історичного погляду це надзвичайно важний покажчик тих високостей, яких досягли книжники, так би сказати, першої черги, вихованці заведених Володимиром шкіл після офіціального запровадження християнства на Русі».