Изгнав Тарквиния Гордого, римляни решили что управление в Риме не будет находиться в одних руках.Это называли республикой.И в 509 году до нашей эры римляни стали выбирать правителей сроком на год.Эти правители назывались консулами.
Но плебеи не получили право участвовать в управлении, хотя они сражались вместе с патрициями. Именно по этому плебеи ушли на гору и разбили там лагерь. Римляни испугались что армия ослабнет и поэтому разрешили ежегодно выбирать собственных должностных лиц- народных трибунов.
И плебей мог попросить трибун о своей защите.Трибуну было запрещено покидать город более чем на сутки.
И трибуны стали приходить на заседание сената, но они в сенате не участвовали.И стоя спокойно у входа, трибуны произносили право "вето" т.е. "запрещаю".
Убийство народного трибуна считалось тягчайшим преступлением.
Надеюсь что , сократить сильно не получится, потому что очень много разных мелких подробностей и т.п.)
1941—1944 рр. — існування нацистського окупаційного режиму в Україні
Вересень 1942 р. — початок масового вивозу людей до Німеччини на примусові роботи (остарбайтери)
У всіх окупованих країнах німецький уряд запроваджував «новий порядок». Проте в різних країнах він мав свої відмінності, що залежали від ролі, яку нацисти відводили їм у своїй імперії. Українські землі передбачалося перетворити на «життєвий простір» для «арійської раси», тому вони мали стати джерелом постачання продукції та сировини для «нової Європи». Народи, які населяли окуповані території, підлягали знищенню або виселенню. Після завершення війни передбачалася колонізація або онімечення загарбаних територій.
«Новий порядок» передбачав: створення системи масового знищення людей, системи пограбування, системи експлуатації людських і матеріальних ресурсів. Особливістю німецького «нового порядку» був тотальний терор, який здійснювали каральні органи — державна таємна поліція (гестапо), збройні формування служби безпеки (СД) та озброєні загони НСДАП (СС). Із місцевого населення формувалися допоміжна поліція, низові ланки окупаційної адміністрації — бургомістри в містах, старости — у селах. Загалом окупаційні формування становили близько 350 тис. осіб
Изгнав Тарквиния Гордого, римляни решили что управление в Риме не будет находиться в одних руках.Это называли республикой.И в 509 году до нашей эры римляни стали выбирать правителей сроком на год.Эти правители назывались консулами.
Но плебеи не получили право участвовать в управлении, хотя они сражались вместе с патрициями. Именно по этому плебеи ушли на гору и разбили там лагерь. Римляни испугались что армия ослабнет и поэтому разрешили ежегодно выбирать собственных должностных лиц- народных трибунов.
И плебей мог попросить трибун о своей защите.Трибуну было запрещено покидать город более чем на сутки.
И трибуны стали приходить на заседание сената, но они в сенате не участвовали.И стоя спокойно у входа, трибуны произносили право "вето" т.е. "запрещаю".
Убийство народного трибуна считалось тягчайшим преступлением.
Надеюсь что , сократить сильно не получится, потому что очень много разных мелких подробностей и т.п.)
1941—1944 рр. — існування нацистського окупаційного режиму в Україні
Вересень 1942 р. — початок масового вивозу людей до Німеччини на примусові роботи (остарбайтери)
У всіх окупованих країнах німецький уряд запроваджував «новий порядок». Проте в різних країнах він мав свої відмінності, що залежали від ролі, яку нацисти відводили їм у своїй імперії. Українські землі передбачалося перетворити на «життєвий простір» для «арійської раси», тому вони мали стати джерелом постачання продукції та сировини для «нової Європи». Народи, які населяли окуповані території, підлягали знищенню або виселенню. Після завершення війни передбачалася колонізація або онімечення загарбаних територій.
«Новий порядок» передбачав: створення системи масового знищення людей, системи пограбування, системи експлуатації людських і матеріальних ресурсів. Особливістю німецького «нового порядку» був тотальний терор, який здійснювали каральні органи — державна таємна поліція (гестапо), збройні формування служби безпеки (СД) та озброєні загони НСДАП (СС). Із місцевого населення формувалися допоміжна поліція, низові ланки окупаційної адміністрації — бургомістри в містах, старости — у селах. Загалом окупаційні формування становили близько 350 тис. осіб