Які твердження стосуються суспільно-політичної течії народовців у західноукраїнських землях? 1. Створили товариство «Просвіта», яке видавало популярні українські книжки, відкривало читальні тощо. 2. Пропагували ідеї російських слов’янофілів і намагалися запровадити штучне «язичіє». 3. Заснували 1870 р. громадсько-політичну органі зацію «Руська рада». 4. Створили перше в Галичині культурно-розважальне товариство «Руська бесіда». 5. Їхніми лідерами були О. Барвінський, В. Барвінський, Ю. Романчук, К. Левицький, С. Смаль-Стоцький. 6. Об’єднували частину греко-католицького духівництва й консервативної інтелігенції. 7. Орієнтувалися на реакційні кола царської Росії й мали від них матеріальну підтримку. 8. Через періодичні видання «Вечерниці», «Правда», «Діло», «Батьківщина» пропагували національні й культурно-освітні ідеї.
6. Які твердження характеризують внесок Наукового товариства ім. Т. Шевченка у розвиток української науки та освіти?
1. Було фактично першою українською Академією наук, водночас виконувало функції і університету, і дослідних інститутів. 2. Його діяльність заклала основи розвитку української літературної мови в західноукраїнських землях. 3. Сприяло пожвавленню громадсько-культурного життя західноукраїнських земель – заснувало культурно-освітню організацію Галицько-руська матиця. 4. Через обмін науковою інформацією й участь у міжнародних конгресах представляло українську науку на міжнародному рівні. 5. Видавало праці українських учених, письменників, громадських діячів як Східної, так і Західної України. 6. Згуртувало навколо себе інтелектуальні сили українського народу, сприяло розвиткові української культури.
Роман Марія Александр Шептицький (таке ім’я він отримав при хрещенні) походив зі стародавнього русинського роду. Першу освіту здобув удома, у с. Прилбичі (тепер – Яворівський район Львівської області). Потім навчався в гімназії у Кракові, в університеті у Вроцлаві, в колегії єзуїтів у Хирові. У 1888 р. Шептицький вступив до Добромильського монастиря отців Василіян, де склав чернечі обіти і прийняв ім’я Андрей. Одночасно він продовжував навчання у Краківському університеті. В 1892 р. єпископ Юліан Пелеш висвячує його на священника. 2 лютого 1899р. імператор Франц Йосиф I номінував Андрея Шептицького на Станіславського єпископа, а вже 17 грудня 1900 р. він був номінований Галицьким митрополитом. На цій посаді Шептицький залишався до кінця свого життя.
Объяснение:
1. Не правителей контролировать действия своих полководцев породила:
а)Потерю армией бое б)Династические кризисы
в)Найм варваров на службу приводил к
ослаблению армии.
2. Богатые и правительство находились в конфронтации между собой. Влияние богатых возрастало, а правительства снижалось:
а) Классовое самосознание, снобизм богатых достигали чрезвычайных пределов
б) Поместья представляли собой что-то вроде небольших княжеств, замкнутых социально-экономических образований, которые узурпации контроля на страной.
в)Снижение авторитета императорской власти.
3. Упадок основной базы экономики империи – среднего землевладения:
а)невыгодно ведение хозяйства в рамках небольших вилл.
б)упадок городов и разорение городских земледельцев.
в)Высокая стоимость перевозки продукции, застой в производстве и сокращение посевных площадей.