Реформы Петра I с Росии носили резкий и непривычный характер. Все его реформы были заимствованны у европейских стран. И это нарушало давно сложившийся русский уклад. Для простого населения появление западных реформ было очень резким и на их взгляд неправильным решением. Многие согласяться с этим, а многие будут Петр I стремился за короткое время поднять Россию на достойный европейский уровень. И он был одним из тех правителей, которые не боялись перемен. Его реформы оказались не плавными, а стремительными, из-за чего страдал обычный народ. В связи с этим вспыхивали восстания, было много недовольств. Таким образом можно сказать, что население восприняло реформы Петра без особого энтузиазма, даже с осуждением, но он смог ввести многие преобразования в стоячий уклад самобытной России. За время правления царя страна продвинулась вперед на несколько шагов.
Тетчери́зм — політика консервативного правління Великої Британії на чолі з Маргарет Тетчер (1979–1990), що супроводжувалась приватизацією національних підприємств, монетаризмом у фінансово-економічній сфері, зменшенням фінансування освіти й охорони здоров'я.
Політика тетчеризму тісно пов'язана з соціально-економічними поняттями та категоріями неолібералізму та «шокової терапії». Поняття «тетчеризм», як і «рейганоміка», увійшло в економічну теорію, відображаючи нове розуміння економічної політики (у межах неолібералізму — концепції вільного, саморегулюваного управління господарською діяльністю).
Відповідно до своїх поглядів на політику та економіку, Тетчер виступала за зменшення рівня впливу держави на економіку, підтримку вільного ринку і підприємництва. Вона намагалась припинити, як їй здавалось, надмірне втручання держави в економіку, і домагалась цього шляхом приватизації державних підприємств і муніципального житла. Після правління Джеймса Каллагана, уряд дійшов висновку, що кейнсіанський підхід до керування попитом провалився, Тетчер відчувала, що економіка не самозбалансувалась і має потребу в нових фіскальних програмах, зосереджених на інфляції.
Вона почала економічні реформи з підвищення процентної ставки для уповільнення зростання грошової маси та уповільнення, у такий б, інфляції. Було зменшено бюджет та скорочено видатки на громадські програми, зокрема, на охорону здоров'я, освіту і будівництво житла. Вона також запровадила обмеження на друк грошей і законами обмежила діяльність профспілок.
Для простого населения появление западных реформ было очень резким и на их взгляд неправильным решением. Многие согласяться с этим, а многие будут
Петр I стремился за короткое время поднять Россию на достойный европейский уровень. И он был одним из тех правителей, которые не боялись перемен. Его реформы оказались не плавными, а стремительными, из-за чего страдал обычный народ. В связи с этим вспыхивали восстания, было много недовольств.
Таким образом можно сказать, что население восприняло реформы Петра без особого энтузиазма, даже с осуждением, но он смог ввести многие преобразования в стоячий уклад самобытной России. За время правления царя страна продвинулась вперед на несколько шагов.
Тетчери́зм — політика консервативного правління Великої Британії на чолі з Маргарет Тетчер (1979–1990), що супроводжувалась приватизацією національних підприємств, монетаризмом у фінансово-економічній сфері, зменшенням фінансування освіти й охорони здоров'я.
Політика тетчеризму тісно пов'язана з соціально-економічними поняттями та категоріями неолібералізму та «шокової терапії». Поняття «тетчеризм», як і «рейганоміка», увійшло в економічну теорію, відображаючи нове розуміння економічної політики (у межах неолібералізму — концепції вільного, саморегулюваного управління господарською діяльністю).
Відповідно до своїх поглядів на політику та економіку, Тетчер виступала за зменшення рівня впливу держави на економіку, підтримку вільного ринку і підприємництва. Вона намагалась припинити, як їй здавалось, надмірне втручання держави в економіку, і домагалась цього шляхом приватизації державних підприємств і муніципального житла. Після правління Джеймса Каллагана, уряд дійшов висновку, що кейнсіанський підхід до керування попитом провалився, Тетчер відчувала, що економіка не самозбалансувалась і має потребу в нових фіскальних програмах, зосереджених на інфляції.
Вона почала економічні реформи з підвищення процентної ставки для уповільнення зростання грошової маси та уповільнення, у такий б, інфляції. Було зменшено бюджет та скорочено видатки на громадські програми, зокрема, на охорону здоров'я, освіту і будівництво житла. Вона також запровадила обмеження на друк грошей і законами обмежила діяльність профспілок.