Входження до складу австрійської імперії спричинило для західних українців, як і для наддніпрянських українців чимало змін. Вони також опинилися у складі імперської структури управління прикметники рисами якої були перевага інтересів центру, засилля чиновництва, прагнення до регламентації життя підданих розпорядженнями зі столиці.
У 1780-1782 pp. Йосиф II видав декілька законів, за якими селяни звільнялися від особистої залежності та панщина обмежувалася трьома днями на тиждень. Водночас селянам надавалися мінімальні громадянські права - одружуватися без дозволу пана, посилати дітей навчатися до школи, ліквідовано право пана судити селянина тощо. У 1789 р. Йосиф II видав закон про ліквідацію панщини, проте після його смерті цю норму скасували.
1. Великий раскол произошел в 1054 году. Именно тогда Церковь окончательно разделилась на римско-католическую на Западе с центром в Риме и православную на Востоке с центром в Константинополе. К этому дело шло давно из-за разногласий между папой римским и патриархом Константинопольским. В 1054 году они стали особенно острыми.
2. С еретиками боролись жестоко. Раскаявшихся заключали в тюрьму, вынуждали совершать долгие и опасные путешествия к святым местам. Тех, кто не раскаялся отлучали от церкви
4. В 12-13 вв. папство достигло вершины своего могущества. Папы вмешивались во внутренние дела государств и в личную жизнь императора и королей. Иннокентий 3 заставил светских правителей Западной Европы признать главенство папской власти. Многих монархов он сделал вассалами папского престола и заставил платить регулярный налог. Таким образом папы римские хотели подчинить себе и светскую власть.
Входження до складу австрійської імперії спричинило для західних українців, як і для наддніпрянських українців чимало змін. Вони також опинилися у складі імперської структури управління прикметники рисами якої були перевага інтересів центру, засилля чиновництва, прагнення до регламентації життя підданих розпорядженнями зі столиці.
У 1780-1782 pp. Йосиф II видав декілька законів, за якими селяни звільнялися від особистої залежності та панщина обмежувалася трьома днями на тиждень. Водночас селянам надавалися мінімальні громадянські права - одружуватися без дозволу пана, посилати дітей навчатися до школи, ліквідовано право пана судити селянина тощо. У 1789 р. Йосиф II видав закон про ліквідацію панщини, проте після його смерті цю норму скасували.
Объяснение:
1. Великий раскол произошел в 1054 году. Именно тогда Церковь окончательно разделилась на римско-католическую на Западе с центром в Риме и православную на Востоке с центром в Константинополе. К этому дело шло давно из-за разногласий между папой римским и патриархом Константинопольским. В 1054 году они стали особенно острыми.
2. С еретиками боролись жестоко. Раскаявшихся заключали в тюрьму, вынуждали совершать долгие и опасные путешествия к святым местам. Тех, кто не раскаялся отлучали от церкви
4. В 12-13 вв. папство достигло вершины своего могущества. Папы вмешивались во внутренние дела государств и в личную жизнь императора и королей. Иннокентий 3 заставил светских правителей Западной Европы признать главенство папской власти. Многих монархов он сделал вассалами папского престола и заставил платить регулярный налог. Таким образом папы римские хотели подчинить себе и светскую власть.