У промисловості одночасно мали місце два процеси: завершення промислового перевороту та економічна криза 1900–1903 рр., котра згодом переросла у велику депресію. Завдяки криз галась концентрація промисловості: дрібні підприємства розчинялися, а великі зміцнювались та об’єднувались. Похідними від цього прогресу було утворення монополій у промисловості. Перша монополія з’явилась у цукрозаводській промисловості ще у 1887 р. (цукровий синдикат). У 1902 р.з’явились одразу три монополії: «Продамет», «Трубопроводи», «Продвагон», у 1904 р. – «Продвугілля». Загалом, в Україні діяло 30 , які мали 60-80% збуту відповідної продукції. Одночасно з концентрацією промисловості відбувалась концентрація капіталу, злиття банківського капіталу з промисловістю. На початку ХХ ст. мав місце небачений до того приплив іноземного капіталу в промисловість України, у т. ч. бельгійського, французького, англійського. В другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. сільському господарстві уряд намагався зупинити процес обезземелення селян через стимулювання общинного землеволодіння. Община (як правило - селянська громада одного села) на чолі з виборним старостою, стала найнижчою адміністративною ланкою (община – волость – повіт – губернія). В общині існувала кругова порука за сплату податків. Община, була власником надільних ділянок та сільгоспугідь, а окремі члени общини були користувачами наділів. Наділи періодично перерозподілялись. Така система зрівнювали становище общинників, запобігала розоренню найбідніших. Разом з тим община обмежувала господарську ініціативу селян, переділи землі позбавляли стимулу для її ретельного обробітку.
2. Формування українських політичних партій
Першою нелегальною українською політичною партією в Наддніпрянській Україні була Революційна Українська Партія (РУП), яка сформувалася в січні 1900 р. в Харкові на основі студентських гуртків. До неї входили: Д. Антонович, Б. Камінський, Л. Мацієвич та М. Русов. Програму РУП склав М. Міхновський. Вона була опублікована у Львові у 1900 р. у вигляді брошури «Самостійна Україна». Основними положеннями цього документу були: мета партії – створення незалежної української держави; лідер національного руху – інтелігенція, що служить своєму народові; засоби досягнення головної мети – будь-які, включаючи насильницькі; основні лозунги боротьби – «хто не з нами, той проти нас», «Україна для українців», «переможемо або вмремо»; ніяких компромісів з помірними українофілами. Незабаром у РУП відбувся розкол – багатьом її членам не подобалася націоналістична категоричність і безкомпромісність висунутих у брошурі М. Міхновського ідей.
Мал. 1. Д. Антонович.Мал. 2. М. Міхновський.
У 1900 р. незалежно від РУП була створена ще одна нелегальна соціалістична організація – Українська соціалістична партія (УСП). Її лідерами були Б. Ярошевський та М. Меленевський. Основною метою програми було створення Демократичної Республіки із суспільною власністю на засоби виробництва.
Українська народна партія (1902 р.) представляла націоналістичний напрямок у політичному житті України початку ХХ ст. Організаторами УНП виступили М. Міхновський та О. Макаренко. Партія виступала з позицій цілковитої державної самостійності України.
Великий шелковый путь До II века до н.э. путь из Европы в Азию обрывался у отрогов Тянь-Шаня, скрывавших цивилизацию Китая. Все изменил визит китайского посла Чжан Цяня в Центральную Азию, поразившегося невиданному в его стране богатству этих земель. Постепенно мелкие отрезки торговых дорог были объединены в гигантскую магистраль протяженностью в 12 тыс. километров, связавшую Восток и Запад. Однако не стоит рассматривать Великий шелковый путь как единый маршрут. При подходе к Дуньхуа – городу у окраины Великой Китайской стены – путь разветвлялся, окаймляя с сервера и юга пустыню Такла-Макан. Северная дорога шла в долину реки Или, а южная вела в Бактрию (северный Афганистан). Здесь Южная дорога снова расходилась на два направления: одно шло в Индию, другое на Запад – в Ирак и Сирию. Великий шелковый путь - это путешествие не людей, а товаров, которые перед тем как попасть к покупателю переходили через множество рук. Шелк благодаря своей легкости, дороговизне и огромному спросу был идеальным товаром для перевозок на дальние расстояния. В конечном пункте Шелкового пути – Риме – цена на эту ткань в три раза превышала стоимость золота. Появлялись и исчезали империи, устанавливавшие свой контроль над транзитом богатых караванов, но артерии Великого шелкового пути продолжали питать рынки крупнейшего континента. В середине XIV столетия вместе с товарами по Великому шелковому пути потекла смерть. Эпидемия бубонной чумы из глубин Гоби, устилая дорогу трупами, караванными путями добралась до Европы. Кембриджская энциклопедия подводит страшный итог: около 60 млн. человек или 25% населения Земли – таково количество жертв смертоносной эпидемии, такова цена торговых связей Европы и Азии.
У промисловості одночасно мали місце два процеси: завершення промислового перевороту та економічна криза 1900–1903 рр., котра згодом переросла у велику депресію. Завдяки криз галась концентрація промисловості: дрібні підприємства розчинялися, а великі зміцнювались та об’єднувались. Похідними від цього прогресу було утворення монополій у промисловості. Перша монополія з’явилась у цукрозаводській промисловості ще у 1887 р. (цукровий синдикат). У 1902 р.з’явились одразу три монополії: «Продамет», «Трубопроводи», «Продвагон», у 1904 р. – «Продвугілля». Загалом, в Україні діяло 30 , які мали 60-80% збуту відповідної продукції. Одночасно з концентрацією промисловості відбувалась концентрація капіталу, злиття банківського капіталу з промисловістю. На початку ХХ ст. мав місце небачений до того приплив іноземного капіталу в промисловість України, у т. ч. бельгійського, французького, англійського. В другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. сільському господарстві уряд намагався зупинити процес обезземелення селян через стимулювання общинного землеволодіння. Община (як правило - селянська громада одного села) на чолі з виборним старостою, стала найнижчою адміністративною ланкою (община – волость – повіт – губернія). В общині існувала кругова порука за сплату податків. Община, була власником надільних ділянок та сільгоспугідь, а окремі члени общини були користувачами наділів. Наділи періодично перерозподілялись. Така система зрівнювали становище общинників, запобігала розоренню найбідніших. Разом з тим община обмежувала господарську ініціативу селян, переділи землі позбавляли стимулу для її ретельного обробітку.
2. Формування українських політичних партійПершою нелегальною українською політичною партією в Наддніпрянській Україні була Революційна Українська Партія (РУП), яка сформувалася в січні 1900 р. в Харкові на основі студентських гуртків. До неї входили: Д. Антонович, Б. Камінський, Л. Мацієвич та М. Русов. Програму РУП склав М. Міхновський. Вона була опублікована у Львові у 1900 р. у вигляді брошури «Самостійна Україна». Основними положеннями цього документу були: мета партії – створення незалежної української держави; лідер національного руху – інтелігенція, що служить своєму народові; засоби досягнення головної мети – будь-які, включаючи насильницькі; основні лозунги боротьби – «хто не з нами, той проти нас», «Україна для українців», «переможемо або вмремо»; ніяких компромісів з помірними українофілами. Незабаром у РУП відбувся розкол – багатьом її членам не подобалася націоналістична категоричність і безкомпромісність висунутих у брошурі М. Міхновського ідей.
Мал. 1. Д. Антонович.Мал. 2. М. Міхновський.У 1900 р. незалежно від РУП була створена ще одна нелегальна соціалістична організація – Українська соціалістична партія (УСП). Її лідерами були Б. Ярошевський та М. Меленевський. Основною метою програми було створення Демократичної Республіки із суспільною власністю на засоби виробництва.
Українська народна партія (1902 р.) представляла націоналістичний напрямок у політичному житті України початку ХХ ст. Організаторами УНП виступили М. Міхновський та О. Макаренко. Партія виступала з позицій цілковитої державної самостійності України.
До II века до н.э. путь из Европы в Азию обрывался у отрогов Тянь-Шаня, скрывавших цивилизацию Китая. Все изменил визит китайского посла Чжан Цяня в Центральную Азию, поразившегося невиданному в его стране богатству этих земель. Постепенно мелкие отрезки торговых дорог были объединены в гигантскую магистраль протяженностью в 12 тыс. километров, связавшую Восток и Запад. Однако не стоит рассматривать Великий шелковый путь как единый маршрут. При подходе к Дуньхуа – городу у окраины Великой Китайской стены – путь разветвлялся, окаймляя с сервера и юга пустыню Такла-Макан. Северная дорога шла в долину реки Или, а южная вела в Бактрию (северный Афганистан). Здесь Южная дорога снова расходилась на два направления: одно шло в Индию, другое на Запад – в Ирак и Сирию. Великий шелковый путь - это путешествие не людей, а товаров, которые перед тем как попасть к покупателю переходили через множество рук. Шелк благодаря своей легкости, дороговизне и огромному спросу был идеальным товаром для перевозок на дальние расстояния. В конечном пункте Шелкового пути – Риме – цена на эту ткань в три раза превышала стоимость золота. Появлялись и исчезали империи, устанавливавшие свой контроль над транзитом богатых караванов, но артерии Великого шелкового пути продолжали питать рынки крупнейшего континента. В середине XIV столетия вместе с товарами по Великому шелковому пути потекла смерть. Эпидемия бубонной чумы из глубин Гоби, устилая дорогу трупами, караванными путями добралась до Европы. Кембриджская энциклопедия подводит страшный итог: около 60 млн. человек или 25% населения Земли – таково количество жертв смертоносной эпидемии, такова цена торговых связей Европы и Азии.
Источник: Самые важные географические открытия в мировой истории
© Русская Семерка russian7.ru