Із «Повчання дітям» Володимира Мономаха 1) А тепер повідаю вам, діти мої, про труд мій, що ніс я в роз’їздах і на ловах із 13 років. Спочатку до Ростова (у Суздальську землю. — Авт.) ходив через землю в’ятичів, послав мене туди батько… Ще другого року ходив я до Смоленська. 2) Ухиляйся від зла, твори добро, шукай миру і проганяй зло. 3) Що вмієте, того не забувайте, а чого не вмієте, того навчайтесь, — як батько мій, дома сидячи, знав п’ять мов, через те й честь йому була в інших країнах… 4) …Куди б не прийшли і де б не зупинилися, напійте і нагодуйте нужденного. Найбільше шануйте гостя, звідки б він до вас не прийшов: простий чи знатний, чи посол; якщо не можете пошанувати його дарунком, то пригостіть його їжею і питвом, бо він, мандруючи далі, прославить вас у всіх землях доброю чи злою людиною. Хворого навідайте, покійника проведіть в останню дорогу, бо всі ми смертні. Не проминіть ніколи людину, не привітавши її, і добре слово їй мовте. Жінку свою любіть, та не давайте їй влади над собою. На світанні, побачивши сонце, з радістю прославте день новий і скажіть: Господи, додай мені літа до літа, щоб я честю й добром виправдав життя своє. Якщо забуваєте про це, то частіше заглядайте в мою грамотицю: і мені не буде соромно, і вам буде добре… 5) Єпископів, попів та ігуменів шануйте, і з любов’ю приймайте від них благословення, і не віддаляйтеся від них, і по силам любіть і дбайте про них, щоб отримати за їхні молитви від Бога. Найбільше ж гордості не майте в серці та в розумі, але скажімо: смертні ми, сьогодні живі, а зранку в труні; все це, що Ти нам дав, не наше, але Твоє, доручив нам це на кілька днів… 6) Перш за все не забувайте убогих, а яко можете, по силі годуйте їх і подавайте сиротам. І вдову захистіть, не дайте сильним губити людину. Хто б не був, правий чи винний перед вами, не вбивайте і не веліть убивати його; якщо і завинив хто в смерті, не губіть християнської душі. Якщо ж вам доведеться цілувати хрест перед братами своїми або перед будь-ким, то перше спитайте свого серця, на чому ви зможете стояти твердо, і тільки тоді цілуйте, а поклявшись, не переступайте клятви, бо загубите душу свою. Ніколи не майте гордощів у своєму серці і в розумі, а скажіть: сьогодні живий, а завтра помру; смертні ми. Старих шануйте, як батька, а молодих, яко братів… При старших годиться мовчати, премудрих слухати, старшим підкорятися, із рівними і молодими мати згоду і бесіду вести без лукавства, а щонайбільше розумом вбирати. Не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові, не сміятися багато. Очі тримати донизу, а душу вгору. 7) В домі своєму не ледарюйте… Брехні остерігайтесь і пияцтва, і облуди, від того душа гине і тіло. 8) На війну вийшовши, не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод; ні питву, ні їді не попускайте; і сторожів самі споряджайте, і вночі, розставивши скрізь сторожу, біля воїв самі лягайте, а рано вставайте; а оружжя не спішіть із себе знімати, бо через лінощі раптово чоловік гине. 9) От коли я жив у Чернігові, я своїми руками стриножив у лісових пущах десятки три диких коней, та ще й доводилося їздити по степу, то також власноручно ловив їх. Два рази тури піднімали мене разом із конем на роги, олень бив мене рогами, лось ногами топтав, а другий колов, дикий вепр зірвав у мене із стегна меч, ведмідь укусив коліно, а рись один раз, скочивши мені на стегна, звалила разом із конем… На основі наведених цитат із «Повчання дітям» Володимира Мономаха визначте характерні риси характеру князя, його погляди. Яке ваше ставлення до князя?
1) Александр III, путем снижения выкупных платежей содействовал укреплению общинности крестьян;
2) во время правления Александра III был учрежден "Крестьянский поземельный банк" для выдачи ссуд крестьянам на приобретение земли.
Аргументы в опровержение:
1) согласно статей "Положение о выкупе" допускалось до погашение - выкупных платежей, чем воспользовались отдельные домохозяева (но не все), а это расшатывало общинное землевладение. Поэтому Правительство установило с 1.01.1883 г. - обязательный выкуп;
2) ссуды выдавались только при покупке земли у помещиков, причем цены на землю были в два раза превышали средне-рыночную цену.
1. Восстание охватило огромную территорию.
2. В восстании участвовали широкие массы населения Российской империи.
3. Восстание возглавлял талантливый руководитель.
4. Пугачев принял имя и титул «доброго царя» - императора Петра III, что усиливало веру в него и в его обещания, данные в Указах и Манифестах.
5. Достаточно четкая и более высокая (чем во время предыдущих народных восстаний) организация восставших, напоминающая государственную структуру Российской империи
6 .Спонсирование со стороны Франции
7.Локальный характер восстания (восстание охватило все же малую площадь, в сравнении с масштабами Российской империи),плохая военная подготовка и все-таки слабая организация,пёстрый состав восставших, а отсюда – невозможность договориться и отсутствие единой цели, большая текучесть в войске Пугачева.превосходство правительственных войск над восставшими в вооружении, организованности и выучке предательство казаков – пленение
Е. Пугачева и выдача его в руки правительства (это то, что характерно для всех народных восстаний; предчувствуя скорое поражение, домовитые казаки выдают вождя восстания, надеясь на прощение)