ІЗ РЕЗОЛЮЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО КОНГРЕСУ (З’ЇЗДУ) З’їзд вважає, що тільки широка національно-територіальна автономія України забезпечить потреби нашого народу... Єдиною формою державного устрою з’їзд вважає федеративну й демократичну Республіку Російську.., одним з основних принципів української автономії — повне забезпечення прав національних меншин, які живуть в Україні.., визначає за Російськими Установчими зборами право санкції... автономії України, але прихильники нового ладу з меншими народностями України мають негайно творити підстави для її автономного життя... З’їзд вважає, що кордони між державами повинні бути встановлені згідно з волею пограничної людності.., протестує проти претензій на землі непольські, заявлені Тимчасовою Польською державною радою.., [доручає Центральній Раді] взяти ініціативу союзу тих народів Росії, які домагаються націо нально-територіаль ної автономії [і] подати конкретні домагання Тимчасовому уряду.., організувати комітет для вироблення проекту автономного статуту України, який має бути поданий на затвердження конгресові України...
Запитання до документа
1) Як у документі визначено шляхи розбудови державності україни?
2) Як у резолюції визначалося ставлення до прав національних меншин в Україні?
Святосла́в І́горович (близько 938[2] — березень 972) — великий князь київський (945—972). Представник династії Рюриковичів. Єдиний син київського князя Ігоря і княгині Ольги. Після загибелі батька перебував під регентством матері (945—964)[3]. Ставши самостійним правителем, проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Руської держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів (964). Розгромив Хозарський каганат (965—968)[3]. 968 року допоміг візантійському імператорові Никифору Фоці придушити повстання болгар, але його спроба залишитися в Болгарії змусила Візантію нацькувати на Київ печенігів[3]
Хронологические рамки движения: конец XI-последняя четверть XIII в. (1095-1270).
Обычно выделяют восемь крестовых походов на Восток.
Причины Крестовых походов:
-для Церкви - стремление обезопасить свои владения в Западной Европе, страдавшие в результате файд, и намерение распространить свою власть на район Восточного Средиземноморья;
-для светской знати - стремление расширить свои владения путем захвата земель на Востоке;
-для крестьянства - желание избавиться от наиболее тяжелых форм зависимости, приобрести земли и свободы на Востоке;
-для всех учатников - намерение реализовать свое религиозное рвение.
Первый крестовый поход (1095-1101)
Состоял из трех самостоятельных движений: похода бедноты, похода рыцарства и арьергардных походов.
Поход бедноты 1095-1096 гг.
Состав участников: преимущественно крестьяне, а также рыцари из Франции, Фландрии, Германии и Англии. Численность ополчения неизвестна.