Рим империясы құлағаннан кейін Батыс Еуропада орта ғасырлар дәуірі басталды. Бұл ұзақ жылдарға созылды. Империя жеріне енді солтұстіктен әр түрлі халық, тайпалар қоныстана бастады. Әсіресе солтұстіктен герман халықтары көптеп келді. Ал олардың мәдени деңгейі римдіктерге карағанда әлдекайда төмен еді. Сондықтан да римдіктер оларды "варварлар" деп атады. "Варварлар" ("жабайы") мәдениет көзін дұрыс түсінбегендіктен, Батыс Рим мемлекетіне қатты соққы беріп, антикалық өнер шығармаларын қиратты. Қалған өнер көздері римдіктер христиандінің қабылдағаннан кейін ғана өзінің әсемдігін, зәулімдігін сақтап қалды. Қиратылган мемлекеттер орнында бірнеше "жабайылар" корольдігі пайда болды, солардың ең мықтысы франктер мемлекеті еді.
Іншим важливим джерелом опозиції, скрушним Рішельє з властивою йому рішучістю, була меншина гугенотів (протестантська). Примирливий Нантський едикт Генріха IV від 1598 року гарантував гугенотам повну свободу совісті й відносну свободу богослужіння. Він залишав за ними велике число укріплених міст — в основному на півдні і південному заході Франції. Рішельє убачав у цій незалежності загрозу державі, особливо під час війни. Гугеноти були державою в державі, вони мали сильних прихильників в містах і могутній військовий потенціал. Кардинал волів не доводити ситуацію до кризи, проте фанатизм гугенотів підігрівався Англією, вічною суперницею Франції. Участь, прийнята гугенотами в 1627 році в нападі англійців з моря на узбережжі Франції, стала для уряду сигналом до початку дій (див. Англо-французька війна (1627 — 1629)). До січня 1628 року була обложена фортеця Ла-рошель — опорний пункт протестантів на березі Біськайської затоки.
Рим империясы құлағаннан кейін Батыс Еуропада орта ғасырлар дәуірі басталды. Бұл ұзақ жылдарға созылды. Империя жеріне енді солтұстіктен әр түрлі халық, тайпалар қоныстана бастады. Әсіресе солтұстіктен герман халықтары көптеп келді. Ал олардың мәдени деңгейі римдіктерге карағанда әлдекайда төмен еді. Сондықтан да римдіктер оларды "варварлар" деп атады. "Варварлар" ("жабайы") мәдениет көзін дұрыс түсінбегендіктен, Батыс Рим мемлекетіне қатты соққы беріп, антикалық өнер шығармаларын қиратты. Қалған өнер көздері римдіктер христиандінің қабылдағаннан кейін ғана өзінің әсемдігін, зәулімдігін сақтап қалды. Қиратылган мемлекеттер орнында бірнеше "жабайылар" корольдігі пайда болды, солардың ең мықтысы франктер мемлекеті еді.
Іншим важливим джерелом опозиції, скрушним Рішельє з властивою йому рішучістю, була меншина гугенотів (протестантська). Примирливий Нантський едикт Генріха IV від 1598 року гарантував гугенотам повну свободу совісті й відносну свободу богослужіння. Він залишав за ними велике число укріплених міст — в основному на півдні і південному заході Франції. Рішельє убачав у цій незалежності загрозу державі, особливо під час війни. Гугеноти були державою в державі, вони мали сильних прихильників в містах і могутній військовий потенціал. Кардинал волів не доводити ситуацію до кризи, проте фанатизм гугенотів підігрівався Англією, вічною суперницею Франції. Участь, прийнята гугенотами в 1627 році в нападі англійців з моря на узбережжі Франції, стала для уряду сигналом до початку дій (див. Англо-французька війна (1627 — 1629)). До січня 1628 року була обложена фортеця Ла-рошель — опорний пункт протестантів на березі Біськайської затоки.