День у римлян розпочинався о третій (за нашим часом о дев’ятій) годині ранку. Римлянин снідав хлібом і вином, інколи сиром і медом. Потім ішов у своїх справах: до суду чи сенату. Багатий громадянин приймав бідних, роздавав їм їжу і гроші, сподіваючись, що його підтримають під час виборів. Обідали холодними та гарячими стравами, рибою, хлібом, вином. Після обіду розпочиналася сієста — час відпочинку. Робота всіх установ припинялася. Зачинялися храми, купецькі крамниці. Винятком були лише засідання сенату й суду, народні збори. Інколи раби також продовжували роботу в полі. Після сієсти римляни займалися спортом, ішли до терм, тренувалися на Марсовому полі. Потім вони вечеряли.
Улюбленими розвагами римлян були бої гладіаторів і перегони на колісницях. Десятки тисяч римлян збиралися до амфітеатру, щоб побачити, як гладіатори, звезені з різних провінцій, вбивали один одного чи боролися з хижими звірами — левами, ведмедями, биками. Інколи гладіаторські бої тривали по півроку. Долю переможеного гладіатора вирішували самі глядачі. Великий палець, що показував униз, означав смерть, піднятий угору — життя. Вигравши багато боїв, раб- гладіатор міг дістати волю.
Мешкали римляни залежно від статку або в інсулі (багатоповерховий багатоквартирний будинок), або в палаці, або в атріумі.
Атріум — дім заможного римлянина, який мав внутрішній двір, оточений із чотирьох боків критою колонадою (перестиль). У перестилі серед квітів і фонтанів сім’я проводила свій вільний час. Складовою дому були бібліотека та ойкос — велика зала для прийомів. У такому будинку із часом підлогу почали покривати мармуровою плиткою, а потім і мозаїкою. Стіни розписували фресками. Стелю прикрашали золотом і слоновою кісткою. Змінювалося й умеблювання кімнат: замість старих дубових меблів з’явилися меблі з деревини цінних порід, що завозилася зі Сходу. Разом із предметами побуту заможні римляни запозичували з Греції та країн Сходу також моду і звичаї. Дім оточували мурами. Зовні на стіні висів дзвіночок, який сповіщав господарям про прихід відвідувачів. На порозі мозаїкою було викладене слово «savle» — «будь здоровий», а інколи — мозаїчне зображення собаки.
Для обігрівання будинків римляни використовували водяне й парове опалення, яке підігрівало підлогу.
Бурдюг - древнейший и самый тип казацкого дома. В выкопанной яме ставили четыре стены с переплетенного хвороста и угловых столбов , делали крышу , а все это обмазывали глиной и пометом . Бурдюг были маленькие окошки со стеклом , внутри ставили примитивную печь- каменку (мечеть ) и очаге , на который варили еду. Жилье зимивчан развивалось от однокамерной полуземлянки к наземной многокамерной дома .
казацкий курень
На Сечи казаки жили в казармах - шалашах . Они как правило делились на две части - сени и жилую часть - помещение . Внутри стоял длинный стол - творожно со скамейками , а вдоль стен были деревянные для сна . На углу относились иконы , лампадки и кружку для денег на покупку продуктов , на стенах развешивали оружие. Такой шалаш мог вмещать до 150 казаков.
еда
Питались казаки коллективно , блюдо готовили трижды в день в больших котлах . Варил пищу куренной повар. Блюда разливались в ваганкы (деревянные миски ) , напитки наливали в кружки на которые вешали Михайлики ( черпаки ) . Конечно готовили : тюрю - густо сваренная на воде ржаную муку ;
тетерю - сваренное на квасе пшено ; щербу - редко сваренное муку на рыбьей ухе .
Рыба была главным продуктом питания - вареная , сушеная и вяленая , употребляли икру - соленую икру. Мамалыгу ( кукурузную кашу ) употребляли с брынзой , пастрома . Хлеб не пекли , а употребляли пшеничные лепешки - загребы .
Одежда
Казаки носили и удобной одежде покроя восточного происхождения . Традиционно носили рубаху , шаровары , пояса , скины , плащи или армяки (верхний распашной одежда) , высокие шапки и сапоги из мягкой кожи. Было у казаков и хорошее платье , которое носили на религиозные праздники.
личные вещи
К личным вещам принадлежали чем , деревянная ложка , люлька , огниво и кожаный кисет для табака . Различные сумки , кошельки , футляры делали также из кожи.
День у римлян розпочинався о третій (за нашим часом о дев’ятій) годині ранку. Римлянин снідав хлібом і вином, інколи сиром і медом. Потім ішов у своїх справах: до суду чи сенату. Багатий громадянин приймав бідних, роздавав їм їжу і гроші, сподіваючись, що його підтримають під час виборів. Обідали холодними та гарячими стравами, рибою, хлібом, вином. Після обіду розпочиналася сієста — час відпочинку. Робота всіх установ припинялася. Зачинялися храми, купецькі крамниці. Винятком були лише засідання сенату й суду, народні збори. Інколи раби також продовжували роботу в полі. Після сієсти римляни займалися спортом, ішли до терм, тренувалися на Марсовому полі. Потім вони вечеряли.
Улюбленими розвагами римлян були бої гладіаторів і перегони на колісницях. Десятки тисяч римлян збиралися до амфітеатру, щоб побачити, як гладіатори, звезені з різних провінцій, вбивали один одного чи боролися з хижими звірами — левами, ведмедями, биками. Інколи гладіаторські бої тривали по півроку. Долю переможеного гладіатора вирішували самі глядачі. Великий палець, що показував униз, означав смерть, піднятий угору — життя. Вигравши багато боїв, раб- гладіатор міг дістати волю.
Мешкали римляни залежно від статку або в інсулі (багатоповерховий багатоквартирний будинок), або в палаці, або в атріумі.
Атріум — дім заможного римлянина, який мав внутрішній двір, оточений із чотирьох боків критою колонадою (перестиль). У перестилі серед квітів і фонтанів сім’я проводила свій вільний час. Складовою дому були бібліотека та ойкос — велика зала для прийомів. У такому будинку із часом підлогу почали покривати мармуровою плиткою, а потім і мозаїкою. Стіни розписували фресками. Стелю прикрашали золотом і слоновою кісткою. Змінювалося й умеблювання кімнат: замість старих дубових меблів з’явилися меблі з деревини цінних порід, що завозилася зі Сходу. Разом із предметами побуту заможні римляни запозичували з Греції та країн Сходу також моду і звичаї. Дім оточували мурами. Зовні на стіні висів дзвіночок, який сповіщав господарям про прихід відвідувачів. На порозі мозаїкою було викладене слово «savle» — «будь здоровий», а інколи — мозаїчне зображення собаки.
Для обігрівання будинків римляни використовували водяне й парове опалення, яке підігрівало підлогу.
жилье
Бурдюг - древнейший и самый тип казацкого дома. В выкопанной яме ставили четыре стены с переплетенного хвороста и угловых столбов , делали крышу , а все это обмазывали глиной и пометом . Бурдюг были маленькие окошки со стеклом , внутри ставили примитивную печь- каменку (мечеть ) и очаге , на который варили еду. Жилье зимивчан развивалось от однокамерной полуземлянки к наземной многокамерной дома .
казацкий курень
На Сечи казаки жили в казармах - шалашах . Они как правило делились на две части - сени и жилую часть - помещение . Внутри стоял длинный стол - творожно со скамейками , а вдоль стен были деревянные для сна . На углу относились иконы , лампадки и кружку для денег на покупку продуктов , на стенах развешивали оружие. Такой шалаш мог вмещать до 150 казаков.
еда
Питались казаки коллективно , блюдо готовили трижды в день в больших котлах . Варил пищу куренной повар. Блюда разливались в ваганкы (деревянные миски ) , напитки наливали в кружки на которые вешали Михайлики ( черпаки ) . Конечно готовили : тюрю - густо сваренная на воде ржаную муку ;
тетерю - сваренное на квасе пшено ; щербу - редко сваренное муку на рыбьей ухе .
Рыба была главным продуктом питания - вареная , сушеная и вяленая , употребляли икру - соленую икру. Мамалыгу ( кукурузную кашу ) употребляли с брынзой , пастрома . Хлеб не пекли , а употребляли пшеничные лепешки - загребы .
Одежда
Казаки носили и удобной одежде покроя восточного происхождения . Традиционно носили рубаху , шаровары , пояса , скины , плащи или армяки (верхний распашной одежда) , высокие шапки и сапоги из мягкой кожи. Было у казаков и хорошее платье , которое носили на религиозные праздники.
личные вещи
К личным вещам принадлежали чем , деревянная ложка , люлька , огниво и кожаный кисет для табака . Различные сумки , кошельки , футляры делали также из кожи.
Объяснение: