Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:
• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.
• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.
• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.
• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.
• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.
• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська
Султан-титул правителя в исламских государствах, с несколькими историческими значениями. Если государством правит султан, то вместо слова государство употребляется слово султанат.
Уния-союз государств, возглавляемый одним монархом. Отдельно также выделяется церковная уния, являющаяся объединением двух или более христианских конфессий.
Шляхта-Привилегированное сословие в Королевстве Польском, Великом княжестве Литовском и, после Люблинской унии 1569 года, в Речи Посполитой, Российской империи, а также некоторых других государствах.
Фоль- варк-хутор, мыза, усадьба, обособленное поселение, принадлежащее одному владельцу, помещичье хозяйство. Исторически в Речи Посполитой фольварк — наименование помещичьего хозяйства, в узком смысле слова — барской запашки.
Смута-период в истории России с 1598 по 1613 год, ознаменованный стихийными бедствиями, гражданской войной, русско-польской и русско-шведской войнами, тяжелейшим государственно-политическим и социально-экономическим кризисом.
Церковный раскол- церковный раскол в Русской православной церкви, начавшийся в 1650-х годах в Москве. Связан с реформой патриарха Никона, направленной на внесение изменений в богослужебные книги московской печати и некоторые обряды в целях их унификации с современными греческими.
Самодержавие-понятие, в России исторически имевшее разное значение. В Новое время обычно обозначало неограниченную монархию как форму правления.
Сейм-историческое название сословного представительного собрания в Королевстве Польском, в Великом княжестве Литовском (с 1569 года в объединённой Речи Посполитой) и в землях Чешской короны.
Собор-главный храм города или монастыря, в котором богослужение возглавляет епископ.
Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:
• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.
• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.
• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.
• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.
• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.
• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська
Султан-титул правителя в исламских государствах, с несколькими историческими значениями. Если государством правит султан, то вместо слова государство употребляется слово султанат.
Уния-союз государств, возглавляемый одним монархом. Отдельно также выделяется церковная уния, являющаяся объединением двух или более христианских конфессий.
Шляхта-Привилегированное сословие в Королевстве Польском, Великом княжестве Литовском и, после Люблинской унии 1569 года, в Речи Посполитой, Российской империи, а также некоторых других государствах.
Фоль- варк-хутор, мыза, усадьба, обособленное поселение, принадлежащее одному владельцу, помещичье хозяйство. Исторически в Речи Посполитой фольварк — наименование помещичьего хозяйства, в узком смысле слова — барской запашки.
Смута-период в истории России с 1598 по 1613 год, ознаменованный стихийными бедствиями, гражданской войной, русско-польской и русско-шведской войнами, тяжелейшим государственно-политическим и социально-экономическим кризисом.
Церковный раскол- церковный раскол в Русской православной церкви, начавшийся в 1650-х годах в Москве. Связан с реформой патриарха Никона, направленной на внесение изменений в богослужебные книги московской печати и некоторые обряды в целях их унификации с современными греческими.
Самодержавие-понятие, в России исторически имевшее разное значение. В Новое время обычно обозначало неограниченную монархию как форму правления.
Сейм-историческое название сословного представительного собрания в Королевстве Польском, в Великом княжестве Литовском (с 1569 года в объединённой Речи Посполитой) и в землях Чешской короны.
Собор-главный храм города или монастыря, в котором богослужение возглавляет епископ.
Объяснение: