Задание 1
1. Самый древний инструмент первоначально был похож на лук
A. дангыра
B. адырна
C. кобыз
D. домбыра
E. жетиген
2. Инструмент цилиндрический корпус, которого натягивается с двух сторон кожей теленка или верблюда
A. сыбызгы
B. шанкобыз
C. дабыл
D. дангыра
E. асатаяк
3. Струнный казахский музыкальный инструмент
A. кобыз
B. асатаяк
C. дабыл
D. дудыга
E. сыбызгы
4. Духовой казахский музыкальный инструмент
A. сыбызгы
B. дабыл
C. домбыра
D. дауылпаз
E. дангыра
5. Ударный казахский музыкальный инструмент
A. домбыра
B. жетиген
C. желбуаз
D. асатаяк
E. дангыра
Задание 2.Укажите 4 положительные и 4 отрицательные стороны развития и образования в Казахстане в XIX веке.
Положительные стороны .
1.
2.
3.
4.
Отрицательные стороны
1.
2.
3.
4.
Задание 3.
Прочитайте текст, определите историческую личность и на основе научных трудов автора сделайте вывод какие исторические сведения дают их труды.
|Сведения о личности | автор | вывод | - вот это
1. Он родился в Семипалатинском уезде, был поэтом, историком, философом знал арабский, персидский языки. Его творчество связано с историей казахов. В 1911 году выходит его главный труд «Родословная тюрков, кыргызов, казахов и их ханов».
2. Казахский поэт, мыслитель, историк, этнограф, востоковед, собиратель казахского фольклора. Родился в Баянауле. С 1875 года работал учителем, публиковал свои статьи в газете «Дала уалаяты». Автор труда «Наурызнама».
3. Родился и вырос в Аягузе. Свободно владел арабским, персидским, турецким языками, изучал историю, географию. Переехал в город Чугучак (Китай) открыл там мечеть. Автор труда «Тауарих-и Хамса Шарки» (Пять историй Востока).
Задание 4.
Напишите эссе «ЫбырайАлтынсарин- великий педагог и Критерии эссе
1. Укажите не менее двух аргументов о вкладе ЫбыраяАлтынсарина в развитии Указать не менее двух учебных пособий написанных ЫбыраемАлтынсариным.
3. Укажите не менее двух литературных произведений ЫбыраяАлтынсарина.
Таблица 112. Боевой и численный состав вооруженных сил Германии, ее союзников и СССР перед началом Великой Отечественной войны
Відповідь:
Протягом VІ-ІІІ тисячоліть до н.е. відбувся поворот від збиральництва і примітивного полювання, до відтворюючих видів діяльності, тобто обробітку землі та розведення свійських тварин. Цей процес дістав назву – неолітична революція.
Завдяки «революції» люди не тiльки досягли помiтного зростання продуктивних сил, а й створили сприятливiшi умови життя: їжа стала рiзноманiтнiшою, її добування — стабiльним, з’явилися харчовi запаси.
Рільниче хліборобство зародилося найімовірніше в Передній Азії приблизно у Х тисячолітті до н.е., звідки поширилося на Грецію, Південну та Центральну Європу, а на початку V тисячоліття з’явилось й на сучасних українських землях. Приблизно так само поширювались і стародавні хліборобські культури.
Перехiд вiд присвоюючих форм господарювання до вiдтворюючих тривав протягом багатьох столiть i мав свої особливостi в рiзних регiонах. Фахiвцi видiляють у межах України двi культурно-господарськi зони: пiвденно-захiдну (лiсостепове Правобережжя, Захiдна Волинь, Поднiстров’я, Закарпаття) та пiвнiчно-схiдну (лiсостепове Лiвобережжя, Полiсся). На Півночі та Північному Сході України в неоліті жили племена, які займались переважно мисливством та рибальством, а на Південному Заході віддавали перевагу землеробству та скотарству. Ці племена відрізнялися одне від одного за походженням, побутом, звичками та віруваннями.
Найбільшої ваги в неоліті набуло скотарство, бо зміна клімату спричинила виникнення великих степових просторів. Скотарі дедалі більше освоювали євразійські регіони, ширше застосовували колесо, приручених коней, що, звісно, означало революційні зміни у військовій справі.
Наприкінці неоліту з’явилися прикраси з міді, намиста з полірованих кісток, черепашок або коштовного каміння. На головні убори та пояси нашивали пластини з емалі вепрових ікл, розвивався орнамент.
Перехiд до землеробства i скотарства сприяв помiтним змiнам в органiзацiї суспiльного життя: зростанню ролi парної сiм’ї, розквiту племінної організації суспільства, зародженню інститутів родової влади (поява в похованнях доби неоліту владних символів — кам’яних булав). Цей перехід суттєво вплинув i на світобачення людини, її духовний світ.
У період неоліту відбувся справжній демографічний вибух: населення планети виросло приблизно з 5 до 80 млн. осіб. Середня тривалість життя становила для жінок – 32,5 року, для чоловіків – 35,6.
На території нинішньої України археологами виявлено десять неолітичних культур. Аналіз життєдіяльності носіїв цих культур свідчить про ускладнення їх світосприйняття, появу нових релігійних культів, зокрема культів пов’язаних із вшануванням пращурів.
Найвідомішими пам’ятками неолітичної культури є Кам’яна Могила поблизу Мелітополя.
Значний внесок у вивчення неоліту України зробили такі відомі українські археологи, як М. Я. Рудинський, М. О. Макаренко, Н. В. Добровольський, В. М. Даниленко, Д. Я. Телегін, В. І. Непріна. В наш час у цій галузі плідно працюють О. М. Титова, Н. С. Котова, М.Т. Товкайло, Г. В. Охріменко, Л. Л. Залізняк, О. О. Яневич, В. О. Манько, Д. Л. Гаскевич.
Пояснення: