Задание 2. Закончите предложения ( ) : 1.Диолектиан запретил новую религию, потому что. 2.Константин издал Медиоланский эдикт, по нему религия . 3.Отцом научной картографии считался. 4.Основателем медицинской науки была сор
Владел обширными землями в Кременецком повете. С 1551 года — староста Черкасский и Каневский Великого княжества Литовского[4]. В 1555 на небольшом днепровском острове Малая Хортица устроил дерево-земляной городок. Опираясь на этот форпост Вишневецкий в 1556 году организовал два похода в турецкие и крымские владения (на города Очаков и Ислам-Кермен). В 1558 году перешёл на службу к царю Ивану IV Васильевичу. В 1563 году вмешался в междоусобную борьбу молдавского боярства, был взят в плен и выдан турецкому правительству. По приказу султана Вишневецкого казнили в Константинополе[6][7].
Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:
• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.
• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.
• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.
• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.
• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.
• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська
Владел обширными землями в Кременецком повете. С 1551 года — староста Черкасский и Каневский Великого княжества Литовского[4]. В 1555 на небольшом днепровском острове Малая Хортица устроил дерево-земляной городок. Опираясь на этот форпост Вишневецкий в 1556 году организовал два похода в турецкие и крымские владения (на города Очаков и Ислам-Кермен). В 1558 году перешёл на службу к царю Ивану IV Васильевичу. В 1563 году вмешался в междоусобную борьбу молдавского боярства, был взят в плен и выдан турецкому правительству. По приказу султана Вишневецкого казнили в Константинополе[6][7].
Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:
• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.
• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.
• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.
• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.
• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.
• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська