Задание 3. Заполните таблицу, запишите, какое решение было принято на курултаях и как то повлияло на дальнейший ход войны, сделайте вывод о роли курултаев в объединении народа, КУРУЛТАЙ РЕШЕНИЕ ПОСЛЕДСТВИЯ Каракумы Ордабасы Вывод:
начальный этап (1926 – 1928 гг.) – увеличение капиталовложений в промышленность в три раза, реконструкция и техническое переоснащение имеющихся фабрик и заводов; первая пятилетка (1928 - 1932 гг.) – строительство крупных объектов производства в общей сложности более 1,5 тысяч, воздвижение гигантских транспортных и промышленных сооружений («турксиб», «днепрогэс»), металлургических и транспортных заводов; вторая пятилетка (1933 – 1937 гг.) – ведено в действие 4,5 тысячи государственных промышленных предприятий, введена в эксплуатацию первая очередь московского метрополитена, появляются угольно-металлургические и нефтяные базы, появляются новые линии железных дорог и новые отрасли промышленности
Наприкінці XIX століття київським археологом Вікентієм Хвойкою біля села Трипілля, що на Київщині було досліджено нове поселення. Він відкрив археологічну культуру, яка від місця першого її виявлення отримала назву трипільської. Зразки матеріальної і духовної культури, аналогічні тим, які були знайдені Хвойкою, були пізніше знайдені у багатьох місцях Правобережної України. Їхній аналіз привів археологів до думки про те, що вони не мають відношення ані до часів Київської Русі, ані до більш пізніх історичних періодів нашої історії, а є самостійним утворенням. Наприклад, слово «зять» походить від слова «взять». Це означає, що якщо сьогодні хлопець обирає собі наречену і бере її собі за дружину, то в ті часи було звичайним явищем, коли дівчина або її батьки, обирала собі нареченого і брала його за чоловіка.
Трипільці оздоблювали свій одяг, взуття і головні убори прикрасами із міді, каменю, бурштину та скла. Обов’язковим елементом були амулети.
начальный этап (1926 – 1928 гг.) – увеличение капиталовложений в промышленность в три раза, реконструкция и техническое переоснащение имеющихся фабрик и заводов; первая пятилетка (1928 - 1932 гг.) – строительство крупных объектов производства в общей сложности более 1,5 тысяч, воздвижение гигантских транспортных и промышленных сооружений («турксиб», «днепрогэс»), металлургических и транспортных заводов; вторая пятилетка (1933 – 1937 гг.) – ведено в действие 4,5 тысячи государственных промышленных предприятий, введена в эксплуатацию первая очередь московского метрополитена, появляются угольно-металлургические и нефтяные базы, появляются новые линии железных дорог и новые отрасли промышленности
Наприкінці XIX століття київським археологом Вікентієм Хвойкою біля села Трипілля, що на Київщині було досліджено нове поселення. Він відкрив археологічну культуру, яка від місця першого її виявлення отримала назву трипільської. Зразки матеріальної і духовної культури, аналогічні тим, які були знайдені Хвойкою, були пізніше знайдені у багатьох місцях Правобережної України. Їхній аналіз привів археологів до думки про те, що вони не мають відношення ані до часів Київської Русі, ані до більш пізніх історичних періодів нашої історії, а є самостійним утворенням. Наприклад, слово «зять» походить від слова «взять». Це означає, що якщо сьогодні хлопець обирає собі наречену і бере її собі за дружину, то в ті часи було звичайним явищем, коли дівчина або її батьки, обирала собі нареченого і брала його за чоловіка.
Трипільці оздоблювали свій одяг, взуття і головні убори прикрасами із міді, каменю, бурштину та скла. Обов’язковим елементом були амулети.