1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;
· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;
· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;
· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу
18 век в истории получил название эпоха Просвещения, потому что именно в 18 веке научные знания, которыми обладали и которые были доступны только ограниченному кругу людей распространился извне. Эти знания вышли за пределы университетов в светские салоны, например, Парижа и Лондона, где это становится предметом для дискуссий. Литераторы начинают популярно излагать последние достижения философии и науки.
Наиболее образованные и прогрессивно настроенные философы, писатели, художники начинают критиковать существующий строй, церковь и феодальные порядки. Эти прогрессивные деятели считали, что главным средством совершенствования общества является просвещение широких масс.
Пафосом эпохи Просвещения становится уверенность в безграничных возможностях человеческого разума, в прогрессе различных наук, которые создают условия для экономического и социального процветания.
1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;
· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;
· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;
· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу
Наиболее образованные и прогрессивно настроенные философы, писатели, художники начинают критиковать существующий строй, церковь и феодальные порядки. Эти прогрессивные деятели считали, что главным средством совершенствования общества является просвещение широких масс.
Пафосом эпохи Просвещения становится уверенность в безграничных возможностях человеческого разума, в прогрессе различных наук, которые создают условия для экономического и социального процветания.