Заполнение таблицы «Хозяйство крестьян-переселенцев Опираясь на данный текст: Жилища Трудности на новом месте Виды хозяйственной деятельности Хозяйственные и культурные контакты между Казахами и переселенцами.
1. Имущественный Закон. В него входили положения о решении споров о земле, скоте и имуществе.
2. Уголовный Закон. Здесь рассматривались различные виды уголовных преступлений и наказания за них.
3. Военный Закон. В нём оговаривались повинности населения по содержанию армии в военное время, воинская повинность, принципы формирования подразделений, раздел военной добычи.
4. Посольский обычай. В этом разделе оговаривались вопросы международного права, посольского этикета.
5. Закон общественности Этот раздел был посвящён обязательствам общинной и межобщинной взаимо , а также правилам устройства празднеств и дворцовому этикету
Патри́цій (лат. patricius — від pater — «батько», тобто «нащадок батьків») — представник знатних родів у Стародавньому Римі. У ширшому значенні — людина шляхетного походження.
Плебе́ї (лат. Plebs — простолюдин) — незнатне, вільне населення Стародавнього Риму, яке не входило в родові общини і не мало права на землю, а також політичних прав на відміну від патриціїв.
Сена́т (лат. Senatus — рада старійшин), у Стародавньому Римі найвища державна рада; у ряді держав один з найвищих державних органів; у багатьох державах одна з законодавчих палат парламенту, судова колегія при вищих судах, або найвищий суд (наприклад, Держ. Сенат в Україні за гетьманату П. Скоропадського); також колеґіальний орган управління у деяких вищих навчальних закладах.
Трибу́н (лат. tribūnus) — у Стародавньому Римі — назва різних державних і громадських службових осіб. Слово tribūnus («народний трибун; чиновник») утворене від лат. tribus — округ, територіальна одиниця в Стародавньому Римі, яке спочатку означало «третя частина римського народу». Військові трибуни — командні посади у давньоримській армії, народні трибуни — найвищі виборні службові особи з плебеїв, що обиралися на плебейських зборах.
1. Имущественный Закон. В него входили положения о решении споров о земле, скоте и имуществе.
2. Уголовный Закон. Здесь рассматривались различные виды уголовных преступлений и наказания за них.
3. Военный Закон. В нём оговаривались повинности населения по содержанию армии в военное время, воинская повинность, принципы формирования подразделений, раздел военной добычи.
4. Посольский обычай. В этом разделе оговаривались вопросы международного права, посольского этикета.
5. Закон общественности Этот раздел был посвящён обязательствам общинной и межобщинной взаимо , а также правилам устройства празднеств и дворцовому этикету
Объяснение:
Патри́цій (лат. patricius — від pater — «батько», тобто «нащадок батьків») — представник знатних родів у Стародавньому Римі. У ширшому значенні — людина шляхетного походження.
Плебе́ї (лат. Plebs — простолюдин) — незнатне, вільне населення Стародавнього Риму, яке не входило в родові общини і не мало права на землю, а також політичних прав на відміну від патриціїв.
Сена́т (лат. Senatus — рада старійшин), у Стародавньому Римі найвища державна рада; у ряді держав один з найвищих державних органів; у багатьох державах одна з законодавчих палат парламенту, судова колегія при вищих судах, або найвищий суд (наприклад, Держ. Сенат в Україні за гетьманату П. Скоропадського); також колеґіальний орган управління у деяких вищих навчальних закладах.
Трибу́н (лат. tribūnus) — у Стародавньому Римі — назва різних державних і громадських службових осіб. Слово tribūnus («народний трибун; чиновник») утворене від лат. tribus — округ, територіальна одиниця в Стародавньому Римі, яке спочатку означало «третя частина римського народу». Військові трибуни — командні посади у давньоримській армії, народні трибуни — найвищі виборні службові особи з плебеїв, що обиралися на плебейських зборах.