Заполни пропуски в тексте так, чтобы
получилось верное описание событий периода опричнины. Для этого выбери один из предложенных вариантов.
Иван IV ввёл опричнину в 1565 году.
Главной целью опричнины была ликвидация
власти бояр .
В ходе опричнины Иван IV
уничтожил последний удел, принадлежавший
его брату, князю 1. (1.Старицкому, 2.Курбскому),разорил 2. (1.Рязань,2.Новгород)
и расправился с критиковавшим его митрополитом3.(1.Макарием,2.Филиппом,3.Сильвестром)
. Опричнина была отменена после победы над 4. (1.Ливонским орденом,2.шведами,3.крымскими татарами) в битве у Молоди, однако расправы над боярами продолжались.
Каковы плюсы и минусы большевиков?
Плюсы: 1. Массовое искоренение безграмотности. Образование было одним из приоритетов советской власти и идеологии.
2. Быстрый скачок от аграрной экономики к индустриальной
3. Всеобщее правовое равенство
4. Эффективное сохранение целостности РИ
5. Огромные достижения в области науки и техники во многих областях, таких как математика, физика. Наука тоже была одним из приоритетов СССР.
Минусы: 1. Колоссальные людские жертвы. Насколько колоссальные? Скажем так если бы не большевики то население Казахстана было бы примерно таким же многочисленным как население Франции или Испании.
Объяснение:
Объяснение:
Освіта: Значними центрами тогочасної освіти були Володимир, Галич,Перемишль, Холм, Особливою славою користувався Полонинський монастир
Літописання: «Повість про осліплення Василька», написана 1097 р. невідомим автором, Найяскравішою пам’яткою літописання Галицько-Волинського князівства є «Галицько-Волинський літопис»
Архітеактура: Успенський собор у Володимирі-Волинському. Він збудований у 1160 р. київськими майстрами за наказом князя Мстислава Ізяславовича. о нашого часу зберігся храм Св. Пантелеймона (ХІІ—ХІІІ ст.) Про багатства й архітектурні особливості галицько-волинських храмів дає уявлення опис церкви Іоанна Златоуста в Холмі (ХІІІ ст.).
Образотворче мистецтво: Добрилове Євангеліє (1164 р.)
Живопису належала провідна роль у мистецькій культурі Галицько-Волинського князівства. Вона представлена монументальним живописом (фресками) та іконами.Фресковий живопис продовжував київські традиції. Ними були розписані головні храми Волині й Галича. Проте він не набув значного поширення — з останньої чверті ХІІ ст. будуються храми, у яких не було фресок. До таких споруд, наприклад, належить собор у Луцьку.