В 1293 г. Москва была сожжена татарами, но сумела быстро оправиться от разгрома и постепенно усиливалась этому то, что она, как и Тверь, значительно реже, чем другие города, подвергалась нападениям ордынцев. Её защищали труднопроходимые леса и болота. По Москве-реке также проходил торговый путь.
Географическое положение Московского княжества — Центральная часть Волжско-Окского междуречья. Княжество располагалось на перекрестке торговых сухопутных и водных путей. Тверское княжество находилось на Волжском торговом пути, связывающем Каспий с Балтикой. И то, и другое княжество имело выгодное географическое положение.
Велика Османська імперія була заснована в 1299 році на землях Малої Азії вихідцем з середньовічного племені Огуз Османом I. Проіснувала ця імперія приблизно до 1923 року.
В Османії існував досить дивна традиція, що стосувалася проведення смертних вироків. Якщо на смерть було засуджено високопоставлену особу, вона могла кинути виклик катові і спробувати пробігти певну відстань швидше ката, таким чином зберігши своє життя. Правда, зазвичай все одно молоді та витривалі кати бігали швидше товстих і розпещених чиновників.
В Імперії всі немусульмани платили додаткові податки грошима або дітьми, які віддавалися на навчання людям султана, щоб в майбутньому поповнити ряди його особистої гвардії.
В 1293 г. Москва была сожжена татарами, но сумела быстро оправиться от разгрома и постепенно усиливалась этому то, что она, как и Тверь, значительно реже, чем другие города, подвергалась нападениям ордынцев. Её защищали труднопроходимые леса и болота. По Москве-реке также проходил торговый путь.
Географическое положение Московского княжества — Центральная часть Волжско-Окского междуречья. Княжество располагалось на перекрестке торговых сухопутных и водных путей. Тверское княжество находилось на Волжском торговом пути, связывающем Каспий с Балтикой. И то, и другое княжество имело выгодное географическое положение.
Велика Османська імперія була заснована в 1299 році на землях Малої Азії вихідцем з середньовічного племені Огуз Османом I. Проіснувала ця імперія приблизно до 1923 року.
В Османії існував досить дивна традиція, що стосувалася проведення смертних вироків. Якщо на смерть було засуджено високопоставлену особу, вона могла кинути виклик катові і спробувати пробігти певну відстань швидше ката, таким чином зберігши своє життя. Правда, зазвичай все одно молоді та витривалі кати бігали швидше товстих і розпещених чиновників.
В Імперії всі немусульмани платили додаткові податки грошима або дітьми, які віддавалися на навчання людям султана, щоб в майбутньому поповнити ряди його особистої гвардії.