Развитие культуры в русских землях во второй половине 13 века - 14 веков.
Нужно отметить, что время с 13 по 14 века – это эпоха зависимости Руси от Золотой Орды. Поэтому многие города и ремесла исчезли навсегда, или не практиковались хотя бы в тот период. Здания из камня не строились, перегородчатая эмаль не использовалась больше вообще. Кроме того, историки прекратили вести летописи.
Только в конце 13 века началось культурное восстановление Руси. Появляются старые-новые города – Тверь, Новгород и Москва.
В 13 веке книги писали от руки согласно уставу и полууставу. А спустя 100 лет, в конце 14 века в писательстве появляется скоропись. То есть писатели начали писать буквы слитны и это существенно ускорило процесс написания и переписывания книг. В это же время на Руси появилась итальянская и французская бумага более дешевого качества. По итогам, на Руси стало больше книг.
Что касается литературы, то самым знаменитым писателем был Епифаний Премудрый (монах), который писал о житие Дмитрия Донского и Сергия Радонежского и других личностей.
Затем появляются и другие литературные жанры – литература посвящается военным победам «Задонщица», «Слово о полку Игореве».
В 14 веке также развивается архитектура, появляются новые стили. Например, ярким примером архитектуры того времени является на Ильине улице, а также Софийский собор.
Араби збагатили різні сфери життя іспанців. В арабській Іспанії почали вирощувати рис, цукрову тростину, гранатові дерева, бавовну тощо. Було розширено систему зрошувальних каналів, що покращувало землеробство. Особливого розмаху досягло виноградарство. Розвивалося і скотарство, передусім вівчарство. Селяни брали в оренду від великих землевласників ділянки землі й вносили за користування ними грошову плату. У містах процвітали різні ремесла: виготовлення тканин, виробництво зброї, скла, предметів розкоші, обробка шкіри.
Економічні успіхи супроводжувалися культурним піднесенням: розвивалася наука, відкривалися бібліотеки та навчальні заклади, що вважалися чи не найкращими в тогочасній Європі.
На півночі Піренейського півострова маври так і не змогли підкорити гірські райони Астурії, де існували невеличкі християнські держави. Звідси й розпочалося повернення захоплених арабами земель, яке отримало назву Реконкіста (з їси. — відвоювання). Початком Реконкісти, що розтяглася майже на вісім століть, вважається битва 718 р. біля містечка Ковадонга, у якій іспанці-християни розбили арабський загін.
На початку XI ст. в арабській Іспанії розгорілися міжусобні чвари. Вони призвели до розпаду аль-Андалусу на кілька десятків самостійних князівств. Занепад мусульманської державності суттєво полегшив процес Реконкісти. На відвойованих землях утворювалися нові незалежні держави, з-поміж яких особливо вирізнялися Кастилія, Арагои і Португалія. Правителі них держав почали планомірно Гі активно наступати на арабів і витісняти їх усе далі на південь Піренейського півострова. У1085 р. було відвойовано м. Толедо, яке стало столицею Кастилії.
Развитие культуры в русских землях во второй половине 13 века - 14 веков.
Нужно отметить, что время с 13 по 14 века – это эпоха зависимости Руси от Золотой Орды. Поэтому многие города и ремесла исчезли навсегда, или не практиковались хотя бы в тот период. Здания из камня не строились, перегородчатая эмаль не использовалась больше вообще. Кроме того, историки прекратили вести летописи.
Только в конце 13 века началось культурное восстановление Руси. Появляются старые-новые города – Тверь, Новгород и Москва.
В 13 веке книги писали от руки согласно уставу и полууставу. А спустя 100 лет, в конце 14 века в писательстве появляется скоропись. То есть писатели начали писать буквы слитны и это существенно ускорило процесс написания и переписывания книг. В это же время на Руси появилась итальянская и французская бумага более дешевого качества. По итогам, на Руси стало больше книг.
Что касается литературы, то самым знаменитым писателем был Епифаний Премудрый (монах), который писал о житие Дмитрия Донского и Сергия Радонежского и других личностей.
Затем появляются и другие литературные жанры – литература посвящается военным победам «Задонщица», «Слово о полку Игореве».
В 14 веке также развивается архитектура, появляются новые стили. Например, ярким примером архитектуры того времени является на Ильине улице, а также Софийский собор.
Объяснение:
Араби збагатили різні сфери життя іспанців. В арабській Іспанії почали вирощувати рис, цукрову тростину, гранатові дерева, бавовну тощо. Було розширено систему зрошувальних каналів, що покращувало землеробство. Особливого розмаху досягло виноградарство. Розвивалося і скотарство, передусім вівчарство. Селяни брали в оренду від великих землевласників ділянки землі й вносили за користування ними грошову плату. У містах процвітали різні ремесла: виготовлення тканин, виробництво зброї, скла, предметів розкоші, обробка шкіри.
Економічні успіхи супроводжувалися культурним піднесенням: розвивалася наука, відкривалися бібліотеки та навчальні заклади, що вважалися чи не найкращими в тогочасній Європі.
На півночі Піренейського півострова маври так і не змогли підкорити гірські райони Астурії, де існували невеличкі християнські держави. Звідси й розпочалося повернення захоплених арабами земель, яке отримало назву Реконкіста (з їси. — відвоювання). Початком Реконкісти, що розтяглася майже на вісім століть, вважається битва 718 р. біля містечка Ковадонга, у якій іспанці-християни розбили арабський загін.
На початку XI ст. в арабській Іспанії розгорілися міжусобні чвари. Вони призвели до розпаду аль-Андалусу на кілька десятків самостійних князівств. Занепад мусульманської державності суттєво полегшив процес Реконкісти. На відвойованих землях утворювалися нові незалежні держави, з-поміж яких особливо вирізнялися Кастилія, Арагои і Португалія. Правителі них держав почали планомірно Гі активно наступати на арабів і витісняти їх усе далі на південь Піренейського півострова. У1085 р. було відвойовано м. Толедо, яке стало столицею Кастилії.