Ханы и их потомки, иначе их называли торе, свое первородство брали от Чингисхана. По праву своего рождения представители этой категории имели право на ханский престол. Дети ханов получали звание султанов, которые имели большие права и привилегии. Так, например, султаны были избавлены от телесных наказаний и не подлежали суду биев, только ханский суд мог осудить султана и вынести решение о его наказании.
Известный деятель Сибирского края С.Б. Броневский дал султанам следующую характеристику: «Солтаны киргизские суть дети ханов, бывших владельцев Средней Орды. Первенствующие из них по большому роду,
богатству и смышлености уважаются и управляют волостями более или менее многочисленными. Некоторые же живут с несколькими слугами своими, теленгутами состоящими из плененных предками из каракалпаков, бухарцев, ташкентцев и калмыков, отдельно и ничем не управляют, таких большая часть. Между солтанами есть люди весьма здравомыслящие, они благовидностию лица, большим и стройным станом выказывают отличие от простого народа, бывают не только искусны в происках, но даже знают некоторые немного татарской грамоты, что весьма однако же редко, благородство происхождения солтанов видно с первого взгляда
Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат
У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя
Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.
Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.
Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.
З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).
Ханы и их потомки, иначе их называли торе, свое первородство брали от Чингисхана. По праву своего рождения представители этой категории имели право на ханский престол. Дети ханов получали звание султанов, которые имели большие права и привилегии. Так, например, султаны были избавлены от телесных наказаний и не подлежали суду биев, только ханский суд мог осудить султана и вынести решение о его наказании.
Известный деятель Сибирского края С.Б. Броневский дал султанам следующую характеристику: «Солтаны киргизские суть дети ханов, бывших владельцев Средней Орды. Первенствующие из них по большому роду,
богатству и смышлености уважаются и управляют волостями более или менее многочисленными. Некоторые же живут с несколькими слугами своими, теленгутами состоящими из плененных предками из каракалпаков, бухарцев, ташкентцев и калмыков, отдельно и ничем не управляют, таких большая часть. Между солтанами есть люди весьма здравомыслящие, они благовидностию лица, большим и стройным станом выказывают отличие от простого народа, бывают не только искусны в происках, но даже знают некоторые немного татарской грамоты, что весьма однако же редко, благородство происхождения солтанов видно с первого взгляда
Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат
У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя
Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.
Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.
Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.
Південні слов'яни - болгарам, сербам, хорватам, словенцям, боснійцям, македонцям, чорногорцям.
Східні слов'яни - українцям, росіянам, білорусам.
З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).