Заполните таблицу по теме «Как образовалась и в чем причины падения империи Наполеона?» По решению Венского конгресса к основным соперникам Франции отошли следующие территории:
За тридцять років громадянської війни загинуло близько чверті населення країни, 80 сеньйорів королівської крові, безліч феодальних родів. Також за тридцять років військові дії тривали всього 460 днів. Знать, що вела свій родовід від завойовників-норманів, у цілому була знищена.
Поразка у Столітній війні викликала політичну кризу династії Ланкастерів. Опозицію проти них очолив герцог йоркський Річард. Він вирішив скористатися з того, що Генріх VI був несповна розуму, а владу в країні тримала його дружина Маргарита. У 1455 р. Річарда оголосили регентом королівства. Такий поворот подій не влаштовував родину Ланкастерів, яка не бажала поступатися Йоркам. Зрештою, палацові інтриги переросли у відкриті збройні сутички між прихильниками двох родин і у громадянську війну, що дістала назву Червоної (елемент герба Ланкастерів) та Білої (елемент герба родини Тюдорів, що започаткувала після війни нову династію) троянд. На початку війни успіх був на боці Ланкастерів. Проте вже наступного року син Річарда за підтримки могутнього графа Уоріка став королем Едуардом IV. Королева Маргарита з сином утекла до Франції.
Едуард, ставши королем, відібрав усі землі в Ланкастерів та їхніх прихильників. Роздаючи ці володіння, він створив покірну собі нову знать.. Політика Едуарда IV викликала невдоволення навіть у його прихильників. Граф Уорік, посварившись із ним, утік до Франції, де уклав союз із Маргаритою.
У 1471 р. військо Ланкастерів на чолі з Уоріком висадилося в Англії та захопило Лондон. Генріха VI знову проголосили королем, але Едуард зумів повернути собі владу. Уорік, якого назвали "творцем королів”, Генріх VI та його син загинули, а Маргариту взяли в полон. Після смерті Едуарда IV королем мав стати його син Едуард V, але брат покійного короля герцог Річард Глостер наказав ув’язнити молодого короля та його брата у Тауер і сам проголосив себе королем Річардом III (1483 – 1485 рр.).
Його противники об’єдналися навколо одного з останніх Ланкастерів, який жив у вигнанні, Генріха Тюдора. Останній зібрав військо і висадився в Англії. Біля містечка Босуарт зійшлися дві армії. Річард III був зраджений, його армія розбіглася. Сам він загинув на полі бою. Корона з його голови відразу була покладена Генріху Тюдору, який став правити під ім’ям Генріх VII (1485 – 1503 рр.). Щоб остаточно примирити ворожі сторони, Генріх VII одружився з єдиною представницею Йорків, а в своєму гербі поєднав червону та білу троянди. Війна, що тривала 30 років, скінчилась.
Октябрь 1941 года. Жители Москвы строят баррикады, оборонительные сооружения на улицах и подступах к городу. Запись и обмундирование добровольцев. Женщины трудятся на оборонном заводе. Выступление Сталина (синхронно). Пехота, танки, кавалерия, лыжники и моторизованная пехота на улицах города. Боевые действия разных родов и движение соединений Красной Армии в Московской области. Генералы П. А. Белов, И. В. Болдин, Л. А. Говоров, А. Н. Кузнецов, Ф. И. Голиков, И. С. Конев, В. А. Юшкевич, Г. К. Жуков, К. К. Рокоссовский на командных пунктах. Бои за Истру, Тулу, Рогачёв, Яхрому, Можайск, Епифань, Калинин, Волоколамск, Михайлов и другие населённые пункты области. Действия вооружённых сил Германии. Разрушенные и сожжённые дома, убитые красноармейцы, мирные жители и осиротевшие дети. Сильно повреждённые Новоиерусалимский монастырь, дом-музей Чайковского в Клину, музей-усадьба «Ясная поляна»; митинг у виселицы в Волоколамске. Возвращение жителей в освобождённые места. Немецкие военнопленные, трофейная техника. Вручение 1-му гвардейскому кавалерийский корпусу генерала П. А. Белова гвардейского знамени. Награждение красноармейцев и лётчиков.
За тридцять років громадянської війни загинуло близько чверті населення країни, 80 сеньйорів королівської крові, безліч феодальних родів. Також за тридцять років військові дії тривали всього 460 днів. Знать, що вела свій родовід від завойовників-норманів, у цілому була знищена.
Поразка у Столітній війні викликала політичну кризу династії Ланкастерів. Опозицію проти них очолив герцог йоркський Річард. Він вирішив скористатися з того, що Генріх VI був несповна розуму, а владу в країні тримала його дружина Маргарита. У 1455 р. Річарда оголосили регентом королівства. Такий поворот подій не влаштовував родину Ланкастерів, яка не бажала поступатися Йоркам. Зрештою, палацові інтриги переросли у відкриті збройні сутички між прихильниками двох родин і у громадянську війну, що дістала назву Червоної (елемент герба Ланкастерів) та Білої (елемент герба родини Тюдорів, що започаткувала після війни нову династію) троянд. На початку війни успіх був на боці Ланкастерів. Проте вже наступного року син Річарда за підтримки могутнього графа Уоріка став королем Едуардом IV. Королева Маргарита з сином утекла до Франції.
Едуард, ставши королем, відібрав усі землі в Ланкастерів та їхніх прихильників. Роздаючи ці володіння, він створив покірну собі нову знать.. Політика Едуарда IV викликала невдоволення навіть у його прихильників. Граф Уорік, посварившись із ним, утік до Франції, де уклав союз із Маргаритою.
У 1471 р. військо Ланкастерів на чолі з Уоріком висадилося в Англії та захопило Лондон. Генріха VI знову проголосили королем, але Едуард зумів повернути собі владу. Уорік, якого назвали "творцем королів”, Генріх VI та його син загинули, а Маргариту взяли в полон. Після смерті Едуарда IV королем мав стати його син Едуард V, але брат покійного короля герцог Річард Глостер наказав ув’язнити молодого короля та його брата у Тауер і сам проголосив себе королем Річардом III (1483 – 1485 рр.).
Його противники об’єдналися навколо одного з останніх Ланкастерів, який жив у вигнанні, Генріха Тюдора. Останній зібрав військо і висадився в Англії. Біля містечка Босуарт зійшлися дві армії. Річард III був зраджений, його армія розбіглася. Сам він загинув на полі бою. Корона з його голови відразу була покладена Генріху Тюдору, який став правити під ім’ям Генріх VII (1485 – 1503 рр.). Щоб остаточно примирити ворожі сторони, Генріх VII одружився з єдиною представницею Йорків, а в своєму гербі поєднав червону та білу троянди. Війна, що тривала 30 років, скінчилась.
Октябрь 1941 года. Жители Москвы строят баррикады, оборонительные сооружения на улицах и подступах к городу. Запись и обмундирование добровольцев. Женщины трудятся на оборонном заводе. Выступление Сталина (синхронно). Пехота, танки, кавалерия, лыжники и моторизованная пехота на улицах города. Боевые действия разных родов и движение соединений Красной Армии в Московской области. Генералы П. А. Белов, И. В. Болдин, Л. А. Говоров, А. Н. Кузнецов, Ф. И. Голиков, И. С. Конев, В. А. Юшкевич, Г. К. Жуков, К. К. Рокоссовский на командных пунктах. Бои за Истру, Тулу, Рогачёв, Яхрому, Можайск, Епифань, Калинин, Волоколамск, Михайлов и другие населённые пункты области. Действия вооружённых сил Германии. Разрушенные и сожжённые дома, убитые красноармейцы, мирные жители и осиротевшие дети. Сильно повреждённые Новоиерусалимский монастырь, дом-музей Чайковского в Клину, музей-усадьба «Ясная поляна»; митинг у виселицы в Волоколамске. Возвращение жителей в освобождённые места. Немецкие военнопленные, трофейная техника. Вручение 1-му гвардейскому кавалерийский корпусу генерала П. А. Белова гвардейского знамени. Награждение красноармейцев и лётчиков.