Заповніть пропуски у тексті: Першою політичною партією у Наддніпрянщині стала … , заснована у … році. На західноукраїнських землях перша політична партія з’явилась у … і мала назву … . Єдиною політичною партією, що стояла на позиціях самостій-ності України була … , яку очолював … .
Відповідь:
Протягом VІ-ІІІ тисячоліть до н.е. відбувся поворот від збиральництва і примітивного полювання, до відтворюючих видів діяльності, тобто обробітку землі та розведення свійських тварин. Цей процес дістав назву – неолітична революція.
Завдяки «революції» люди не тiльки досягли помiтного зростання продуктивних сил, а й створили сприятливiшi умови життя: їжа стала рiзноманiтнiшою, її добування — стабiльним, з’явилися харчовi запаси.
Рільниче хліборобство зародилося найімовірніше в Передній Азії приблизно у Х тисячолітті до н.е., звідки поширилося на Грецію, Південну та Центральну Європу, а на початку V тисячоліття з’явилось й на сучасних українських землях. Приблизно так само поширювались і стародавні хліборобські культури.
Перехiд вiд присвоюючих форм господарювання до вiдтворюючих тривав протягом багатьох столiть i мав свої особливостi в рiзних регiонах. Фахiвцi видiляють у межах України двi культурно-господарськi зони: пiвденно-захiдну (лiсостепове Правобережжя, Захiдна Волинь, Поднiстров’я, Закарпаття) та пiвнiчно-схiдну (лiсостепове Лiвобережжя, Полiсся). На Півночі та Північному Сході України в неоліті жили племена, які займались переважно мисливством та рибальством, а на Південному Заході віддавали перевагу землеробству та скотарству. Ці племена відрізнялися одне від одного за походженням, побутом, звичками та віруваннями.
Найбільшої ваги в неоліті набуло скотарство, бо зміна клімату спричинила виникнення великих степових просторів. Скотарі дедалі більше освоювали євразійські регіони, ширше застосовували колесо, приручених коней, що, звісно, означало революційні зміни у військовій справі.
Наприкінці неоліту з’явилися прикраси з міді, намиста з полірованих кісток, черепашок або коштовного каміння. На головні убори та пояси нашивали пластини з емалі вепрових ікл, розвивався орнамент.
Перехiд до землеробства i скотарства сприяв помiтним змiнам в органiзацiї суспiльного життя: зростанню ролi парної сiм’ї, розквiту племінної організації суспільства, зародженню інститутів родової влади (поява в похованнях доби неоліту владних символів — кам’яних булав). Цей перехід суттєво вплинув i на світобачення людини, її духовний світ.
У період неоліту відбувся справжній демографічний вибух: населення планети виросло приблизно з 5 до 80 млн. осіб. Середня тривалість життя становила для жінок – 32,5 року, для чоловіків – 35,6.
На території нинішньої України археологами виявлено десять неолітичних культур. Аналіз життєдіяльності носіїв цих культур свідчить про ускладнення їх світосприйняття, появу нових релігійних культів, зокрема культів пов’язаних із вшануванням пращурів.
Найвідомішими пам’ятками неолітичної культури є Кам’яна Могила поблизу Мелітополя.
Значний внесок у вивчення неоліту України зробили такі відомі українські археологи, як М. Я. Рудинський, М. О. Макаренко, Н. В. Добровольський, В. М. Даниленко, Д. Я. Телегін, В. І. Непріна. В наш час у цій галузі плідно працюють О. М. Титова, Н. С. Котова, М.Т. Товкайло, Г. В. Охріменко, Л. Л. Залізняк, О. О. Яневич, В. О. Манько, Д. Л. Гаскевич.
Пояснення:
Честно говоря, в этот период быт населения (простого) мало чем отличался от предыдущих периодов.
В строительстве все еще использовалось дерево, но уже стояли окна, хозяин дома заботился о его внешней привлекательности и украшал резьбой, в некоторых домах, если состояние позволяло, имелись даже водосточные трубы.
Нет никаких сомнений, что богатые россияне жили в каменных дворцах с колоннами, барельефами и прочим. К слову, неравенство было колоссальным, что очевидно даже в жилье. То же самое проявляет в одежде и отчасти организации деятельности.
Например, крестьяне носили рубахи и штаны, как и век назад. Суровые зимы были пережиты в шубах из овчины, тулупах с кушаками и шерстяными шапками и валенками. А знатные сословия приобрели европейский стиль в костюмах и не кичились крестьянским элементам в одежде. Практически круглый год мужская половина страны носила сапоги, женщины варьировали это с туфлями.
Дворянство было занято образованием, войнами, пиршествами, интригами, ведением бизнеса и торговлей. Крестьяне все еще были заняты сельским хозяйством, некоторые горожане работали на мануфактурах или промышляли ремеслом.
На столе всегда стоял ржаной хлеб, злаки – от просо до овса, кисели, множество овощей. Крестьянство практически не употребляло мясо, но занималось рыболовством.
Деревня не имела какой-либо инфраструктуры в отличии от города, где новые театры, школы, трактиры открывались регулярно.
Но организация времени разных сословий пересекалась в праздновании православных праздников, такие как Рождество, Масленица и Пасха.
Не отличалось также членство семьи, объединение и старших, и младших под одной крышей, наличие от трех до пяти детей использовалось везде и было нормой.