Відповідь:Вскоре после коронации Сигизмунд выступил против своего соперника, эрцгерцога австрийского Максимилиана; последний был разбит под Бичиной и взят в плен (1588), но отпущен на свободу по договору 1589 года, по которому отказался от всяких притязаний на престол Речи Посполитой. Сигизмунд ни своей наружностью, ни характером не понравился польско-литовской шляхте; нерасположение к нему ещё больше усилилось, когда, выехав в Ревель (1589) для свидания с отцом, он тайно вступил в переговоры с Эрнестом, герцогом австрийским, и на известных условиях готов был отречься в его пользу от короны. Молодой король не расположил в свою пользу и могущественного Замойского. Первым поводом к раздору между ними послужила Эстляндия, которую Сигизмунд обещал в договорных пунктах присоединить к Речи Посполитой, но не исполнил обещания. Результатом этого был инквизиционный сейм против короля (1592) и ослабление королевской власти. Место Замойского, который рассчитывал управлять королём, заняли иезуиты.
Рома́новичі — руський князівський рід XIII—XIV ст., правителі Галицько-Волинського князівства (Руського королівства). Бічна гілка Волинських Мономаховичів з династії Рюриковичів. Походить від володимирського князя Роман Мстиславич, який 1199 року створив Галицько-Волинське князівство. Його сини Данило і Василько відновили політичну єдність цього князівства (1219—1238), воювали проти монголів (1241), розгромили опозицію та угорсько-польських інтервентів (1245). 1253 року Данило отримав від папи Іннокентія IV королівський титул, який згодом носив Юрій І. Мали династичні зв'язки із Візантії, Угорщини, Польщі, Чехії, Болгарії, боролись за трони австрійських герцогів, польських князів. По чоловічій лінії вигасли 1325 року. Спадок основної гілки Романовичів перейшов до П'ястів і Гедиміновичів. За іншою версією, продовжувачами роду були князі Острозькі, нащадки Василька Романовича, онука короля Данила.
Відповідь:Вскоре после коронации Сигизмунд выступил против своего соперника, эрцгерцога австрийского Максимилиана; последний был разбит под Бичиной и взят в плен (1588), но отпущен на свободу по договору 1589 года, по которому отказался от всяких притязаний на престол Речи Посполитой. Сигизмунд ни своей наружностью, ни характером не понравился польско-литовской шляхте; нерасположение к нему ещё больше усилилось, когда, выехав в Ревель (1589) для свидания с отцом, он тайно вступил в переговоры с Эрнестом, герцогом австрийским, и на известных условиях готов был отречься в его пользу от короны. Молодой король не расположил в свою пользу и могущественного Замойского. Первым поводом к раздору между ними послужила Эстляндия, которую Сигизмунд обещал в договорных пунктах присоединить к Речи Посполитой, но не исполнил обещания. Результатом этого был инквизиционный сейм против короля (1592) и ослабление королевской власти. Место Замойского, который рассчитывал управлять королём, заняли иезуиты.
Пояснення:
Рома́новичі — руський князівський рід XIII—XIV ст., правителі Галицько-Волинського князівства (Руського королівства). Бічна гілка Волинських Мономаховичів з династії Рюриковичів. Походить від володимирського князя Роман Мстиславич, який 1199 року створив Галицько-Волинське князівство. Його сини Данило і Василько відновили політичну єдність цього князівства (1219—1238), воювали проти монголів (1241), розгромили опозицію та угорсько-польських інтервентів (1245). 1253 року Данило отримав від папи Іннокентія IV королівський титул, який згодом носив Юрій І. Мали династичні зв'язки із Візантії, Угорщини, Польщі, Чехії, Болгарії, боролись за трони австрійських герцогів, польських князів. По чоловічій лінії вигасли 1325 року. Спадок основної гілки Романовичів перейшов до П'ястів і Гедиміновичів. За іншою версією, продовжувачами роду були князі Острозькі, нащадки Василька Романовича, онука короля Данила.