Завдання 1. Документи розповідають: Зі спогадів В. Черчилля про розмову з Й. фон Ріббентропом (1937 р.)
Одного разу в 1937 р. я зустрівся з німецьким послом в Англії Й. фон Ріббентропом. Наша бесіда тривала більше двох годин. Суть речей Й. фон Ріббентропа зводилась до того, що Німеччина прагне дружби з Англією. Німеччина оберігала б усю велич Британської імперії. Німці, мабуть, і попросять повернути їм німецькі колонії, але це не кардинальне питання. Було б важливіше, щоб Англія дала Німеччині свободу рук на сході Європи. Німеччині потрібен «життєвий простір». Тому вона змушена поглинути Польщу і Данцизький коридор. Що стосується Білорусії та України, то ці території абсолютно необхідні для забезпечення майбутнього існування німецького Рейху. Єдиного, чого німці просили б у Британської співдружності та імперії, — не втручатися.
Я одразу висловив свою впевненість у тому, що англійський уряд не погодиться надати Німеччині свободу рук у Східній Європі. Хоча ми ненавиділи комунізм не менш, ніж його ненавидів А. Гітлер, але Велика Британія ніколи б не втратила інтерес до долі континенту настільки, щоб дозволити Німеччині встановити своє панування над Центральною та Східною Європою. Й. фон Ріббентроп сказав: «У такому випадку війна неминуча. Іншого виходу немає. Фюрер на це відважився. Ніщо його не зупинить, і ніщо не зупинить нас».
Запитання до документа
1. Про які події і процеси в міжнародних відносинах йдеться? 2. Як формулюються позиції сторін у документі? 3. Яке обґрунтування позиції наведено в розмові? 4. Чи була війна неминучою?
Объяснение:
Більшість українського населення в період другої половини XIII — початку XVII ст. займалася землеробством. Частина орної землі засівалася житом і пшеницею, причому на останню припадало значно менше посівної площі. З інших злаків були поширеними ячмінь, овес, горох, гречка з технічних культур — коноплі, льон; з городньобаштанних — ріпа, цибуля, часник, капуста, гарбузи, буряки, кавуни, дині, морква, огірки, редька, боби, мак, сочевиця; з садових — яблука, груші, вишні, сливи, черешні, а також виноград, особливо на Закарпатті. З XVI ст. на Україні став поширюватися тютюн.
Благосостояние — обеспеченность населения государства, социальной группы или класса, семьи, отдельной личности материальными, финансовыми, социальными и духовными благами.
Благосостояние находится в прямой зависимости от уровня развития производительных сил и характера экономических отношений. Чем выше уровень развития производительных сил, тем быстрее (в теории) повышается благосостояние населения. В ещё большей степени благосостояние связано с эффективностью социально-экономической политики в данном обществе.
Градация стран по медианному финансовому благосостоянию 1 взрослого человека: тёмно-зелёный — более 30000$, красный — менее 2000$ (данные 2016 года, из отчета "Global Wealth Databook 2016, Credit Suisse")[1]
Благосостояние или процветание в самом широком смысле означает чье-то состояние развития, успеха или счастья. В более узком, экономическом смысле это означает финансовое богатство (в английском языке - Wealth), т. е. свободные финансовые и другие ценности, в денежном выражении, которыми располагает человек в текущий момент[2].
В период процветания правительства оптимистично относятся к своим деловым партнерам и потребителям. Результат увеличения потребления и производства приводит к увеличению уровня национального дохода и растущего благосостояния в обществе.
Рост благосостояния часто является синонимом экономического роста или фазы роста. Однако, при недостаточном либо нерациональном регулировании государством взаимоотношений между капиталом и обществом, в условиях рыночной экономики, экономический рост, выраженный в росте ВВП, не всегда приводит к росту благосостояния большинства населения. Проблему неравенства распределения доходов в обществе и пути преодоления этого неравенства исследовал в своей "Экономической теории благосостояния" (1920 г.) английский экономист Артур Пигу. Он же предложил считать "благосостоянием" сумму свободной денежной массы у физического или юридического лица, поделенную на индекс цен.
Раздел экономической науки, который изучает пути повышения благосостояния большинства населения, называется экономикой благосостояния.
Объяснение: