завдання 6. розгляньте зображення, опрацюйте рубрику «детальніше » та документ № 4. визначте, що нового з’явилось у благоустрої українських міст.
детальніше миколаївський ланцюговий міст у києві
у 1854 р. на всесвітній виставці у лондоні було представлено срібну модель миколаївського ланцюгового моста. саме ця модель стала прообразом бруклінського моста, зведеного пізніше у нью-йорку. миколаївський ланцюговий міст був єдиним у світі шестипролітним переходом через водний простір. проект моста розробив ійський інженер чарльз віньоль у середині 40-х рр. xix ст. для будівництва було використано цеглу місцевого виробництва. металеві конструкції для моста доставили на шістнадцяти кораблях з бірмінгема до одеси, а звідти — возами до києва. опівночі частину ланцюгового моста розводили і крізь вільний простір проходили щоглові судна. довжина моста становила 776 метрів.
№ 4 дослідник про благоустрій міст. іван крип’якевич (український історик):
«нове місто заводить тривкі бруки й вигідні хідники та з року на рік їх поліпшує. всюди проводять каналізацію, а де не було доброї води, уладжують новочасні водопроводи. у галичині з наказу йосифа ii перенесено поза місто всі цвинтарі більші міста на початку xix ст. дістали постійне освітлення. вживати світляний газ, який добували з вугілля. (згодом) у малих містечках почали зводити нафтяні ліхтарі».
нове освітлення на вулиці львова (середина xix ст.)
бруківка на вулиці дрогобича (середина xix ст.)
завдання 7. за документами № 5-7 визначте осередки громадського спілкування українців.
№ 5 дослідник про значення церкви. володимир сироткін (український етнограф):
«церква, крім культових відправлень, слугувала головним осередком громадського спілкування та святкового дозві регулярне відвідування церкви було обов’язковою ознакою порядності й доброчинності. до церкви приходили не тільки з нагоди релігійних свят, а й зі своїми сімейними потребами — народження дитини, весілля, хвороба чи смерть когось із рідн преображенська церква у мошнах. де ля фліз
№ 6 дослідник про ярмарки. володимир сироткін (український етнограф):
« ярмарку), вирішивши господарські справи, віддавалися дозвіллю. тут відбувалися зустрічі, знайомства, за на храмове свято чи сімейні урочистості. тут же повідомляли про вчинення якогось злочину, прикмети злодія. на ярмарку збиралися лірники, які під схвальні вигуки натовпу змагалися в майстерності».
ярмарок у полтаві. в. маковський
№ 7 дослідник про корчму. володимир сироткін (український етнограф):
«корчма, шинок — старовинний заклад для продажу горілки, їжі та для відпочинку подорожніх. була розташована звичайно у центрі села, інколи — на околиці, на перехресті великих дорі мала характер і громадської установи, своєрідного сільського клубу, тут можна було зустрітися з друзями, обмінятися біля неї щонеділі грали музики, лунали пісні».
біля шинку. іван соколов
завдання 8. опрацюйте документи № 8-10. як українці проводили дозвілля та святкування?
№ 8 дослідник про святкування у львові перемоги над наполеоном. іван крип’якевич (український історик):
«ранком були богослужіння, процесії, паради військ, ввечері уладили ілюмінацію цілого міста. на ринку виставлено було тріумфальну браму в римському стилі, ратуші пишалися герби ії, пруссії, росії, ії. кам’яниці були обвішені лампіонами, а з нептунової криниці підіймався високо водограй, освітлений різнобарвними світлами».
№ 9 дослідниця про дозвілля під час контрактового ярмарку в києві. наталія полонська-василенко (український історик):
« контрактовий ярмарок поміщики, купці з цілої україни, з росії, і, франції, туреччини, німеччини, австрії. зважаючи на великий з’їзд дідичів, у києві тоді влаштовували концерти, і, спектаклі; приїздила італійська опера».
№ 10 дослідник про народні забави. іван крип’якевич (український історик):
«у ті часи поширилися також фестони (фестивалі) їх уладжували всякі підприємці. у програму входили оркестри, танці, виступи акробатів, перегони, каруселі, фантова різні продавці розставляли столи із солодощами, кіоски з лимонадом і крамнички з медівниками. особливою принадою для молоді служив високий стовп, вимащений милом, з ковбасою нагорі, що діставалася тому, хто перший виліз на стовп. увечері площу освітлювали феє у ті часи поширюється гра у бі»
