Завдання на відповідність:
7. а) 1555 – 1556 рр. 1. Утворення української козацької держави
б) 1621 р. 2. Доба героїчних походів
в) 1648 – 1657 рр. 3. Хотинська війна
г) 1649 р. 4. Заснування першої Запорозької Січі
5. Національно-визвольна війна українського
народу під керівництвом Б. Хмельницького
8. а) козак 1. головний, старший, командувач військ на Січі
б) клейноди 2. козацькі загони
в) гетьман 3. козацькі символи влади
г) козацька рада 4. вільна, озброєна людина
5. зібрання усіх козаків, вищий орган влади на Січі
9. а) Богдан Хмельницький 1. київський князь
б) Самійло Величко 2. митрополит православної церкви
в) Михайло Грушевський 3. гетьман українського козацтва
г) Володимир Великий 4. український історик
5. автор літопису
10. Опишіть зображений на світлині пам’ятник, відповідаючи на
запитання ( ).
1. Кому встановлено цей пам’ятник?
2. Де знаходиться цей пам’ятник?
3. Яка подія уславила цю людину (людей)?
Найважливішою галуззю господарювання колоній було сільське господарство. Грецькі міста-колонії були оточені сільськими поселеннями, що становили так звану хору ("земля, область"). Численні сільські поселення відкрито на берегах Дніпровсько-Бузького лиману (поблизу Ольвії), на правому березі Дністровського лиману (в околицях Тіри) та в інших місцях. У Херсонесі клери (земельні ділянки), обнесені кам'яними огорожами, мали в центрі садибу. На початку IV ст. до н.е. громадянами Херсонесу було освоєно 80-90 клерів загальною площею 360 гектарів. До початку III ст. до н.е. було освоєно вже 12 тисяч гектарів землі, кількість клер зросла до 450-470, зросла також їхня середня площа.
Объяснение:
Объяснение:
Происхождение и развитие поместного землевладения — один из самых трудных для изучения и самых важных по значению во в истории русского права и государственного устройства. Понятно, что историки-юристы наши много занимались этим во Неволин в своей Истории российских гражданских законов допускает существование такого условного землевладения и даже правил для него до половины XV в., до княжения Ивана III. Но основания поместного права, по его мнению, являются только со времени этого великого князя, когда входит в употребление и самое слово поместье, и в развитии поместной системы из этих оснований Неволин считает возможным участие греческого влияния, византийского государственного права, проводником которого в московскую государственную жизнь был брак Ивана III с греческой царевной. «По крайней мере, — говорит Неволин, — слово поместье составлено по примеру греческого: так назывались в Византийской империи поземельные участки, которые были даваемы лицам от правительства под условием воинской службы и переходили под тем же условием от отца к детям». Но прилагательное от слова поместье является в древнерусском языке раньше появления царевны Софьи на Руси; в окружном послании митрополита Ионы 1454 г. поместными называются удельные князья в противоположность великим. Потому едва ли термин и понятие русского поместья были подражанием слову и институту византийского государственного права.