ЗАВДАННЯ 1. Обведіть межі Руси-України в 945 р., підпишіть міста: Київ, Чернігів, Переяслав, Вручий, Новгород, Константинополь. 2. Підпишіть головне місто племені деревлян, поруч укажіть рік, коли його зруйнувала княгиня Ольга. 3. Підпишіть держави: Болгарське царство, Візантійська імперія, Хозар- ський каганат; племена: в'ятичі, печеніги, яси, касоги. Поруч укажіть роки, коли з ними воював князь Святослав, 4. Хрестиком позначте місце загибелі Святослава, поруч укажіть рік.
1.после окончания второй мировой войны резко активизировались национально-освободительные движения в странах азии, африки и латинской америки. уже в конце 40 годов начали появляться новые независимые гос-ва в азии, освободившиеся от британского колониального господства - индия, пакистан, бирма, . терпела поражение политика колониальной франции в индокитае в 1954 году, где независимость обрели вьетнам, камбоджа, лаос. ближний восток также стал освобождаться от империализма - стали свободными египет (1952), марокко и тунис (1956), позже ирак (1958) и алжир (1962). также в африке началась борьба против колониализма, в результате которой в 1960м году появилось 19 новых государств, а к концу 60х свободу обрели еще порядка 20 стран. практически полностью обвалилась французская колониальная система. борьба за независимость велась и странами латинской и центральной америки. интересно также, что свой интерес в поддержке всех национально-освободительных движений в разных частях света начал проявлять советский союз, предложивший большинству из них материальную и технологическую , а также лоббировавший в этих странах возникновение социалистических и демократических режимов. в освободившиеся от европейского колониализма странах посылались военные и советники из .
2.1960 год
1960 год означает поворот в африканской «деколонизации».
в 1959 г. в африке насчитывается не более восьми независимых стран, почти все они (за исключением либерии и гвинеи) расположены в северной части континента. к концу 1960 г. 24 из 50 территориальных единиц африки уже независимые государства. в 1961 г. независимые страны уже составляют большинство. это означает переход от колониальной эры к эпохе независимости, даже несмотря на то, что на завершение этого процесса потребуется 30 лет.
V ст. до н. е. - Час найвищого підйому грецької цивілізації. У цей період остаточно оформляється класичне рабство, досягає розквіту поліс.Велика кількість літератури з посібниками для землевласників (наприклад, "Економіка Ксенофона" або "Економіка Псевдо-Аристотеля") підтверджує наявність десятків рабів у господарів; вони могли бути звичайними робочими або майстрами.
Стратег Нісіас орендував тисячу рабів в срібних шахтах Лауріум в Аттиці; Гіпонікос, 600; і Філомідес, 300. Ксенофон вказує, що вони отримували по одному оболусу(грецька монета) на одного раба в день, що становило 60 драхм на рік. Це було одним з найцінніших вкладень для афінян. Кількість рабів, які працюють в шахтах Лауріум або на млинах, переробних руду, оцінюється в 30 000.
Володіння домашніми рабами було звичайною справою, головна роль домашнього раба-чоловіки полягала в тому, щоб постояти за свого господаря в його ремеслі і супроводжувати його в поїздках. Під час війни він був бетменом до Хоплити. Жінка-рабиня виконувала домашні обов'язки, зокрема, випікала хліб і займалася текстильним виробництвом.
Величезну роль у розвитку Греції зіграла перемога в греко-перських війнах (500-449 до н. е.), на час перетворила Афіни в провідне держава грецького світу. Останні десятиліття століття були ознаменовані Пелопоннеської війною (431-404 до н. Е.) Між одвічними супротивниками - Афінами і Спартою, прискорити розвиток товарно-грошових відносин і сприяла початку кризи поліса в IV ст. до н. е.
Ще більше значення, ніж у попередню епоху, набуває зовнішня морська торгівля. У цьому відношенні із стародавніх народів з греками могли зрівнятися тільки фінікійці, а в більш пізній час тільки Голландія XVI-XVII ст. може бути порівнянна з Древньою Грецією класичного періоду за вкладом в розвиток торгівлі своєї епохи. Характерно, що коли фінікійці і голландці займалися в основному посередницькою торгівлею, то давні греки, не нехтуючи посередництвом, широко вивозили свою сільськогосподарську і особливо ремісничу високоякісну продукцію.
1.после окончания второй мировой войны резко активизировались национально-освободительные движения в странах азии, африки и латинской америки. уже в конце 40 годов начали появляться новые независимые гос-ва в азии, освободившиеся от британского колониального господства - индия, пакистан, бирма, . терпела поражение политика колониальной франции в индокитае в 1954 году, где независимость обрели вьетнам, камбоджа, лаос. ближний восток также стал освобождаться от империализма - стали свободными египет (1952), марокко и тунис (1956), позже ирак (1958) и алжир (1962). также в африке началась борьба против колониализма, в результате которой в 1960м году появилось 19 новых государств, а к концу 60х свободу обрели еще порядка 20 стран. практически полностью обвалилась французская колониальная система. борьба за независимость велась и странами латинской и центральной америки. интересно также, что свой интерес в поддержке всех национально-освободительных движений в разных частях света начал проявлять советский союз, предложивший большинству из них материальную и технологическую , а также лоббировавший в этих странах возникновение социалистических и демократических режимов. в освободившиеся от европейского колониализма странах посылались военные и советники из .
2.1960 год
1960 год означает поворот в африканской «деколонизации».
в 1959 г. в африке насчитывается не более восьми независимых стран, почти все они (за исключением либерии и гвинеи) расположены в северной части континента. к концу 1960 г. 24 из 50 территориальных единиц африки уже независимые государства. в 1961 г. независимые страны уже составляют большинство. это означает переход от колониальной эры к эпохе независимости, даже несмотря на то, что на завершение этого процесса потребуется 30 лет.
V ст. до н. е. - Час найвищого підйому грецької цивілізації. У цей період остаточно оформляється класичне рабство, досягає розквіту поліс.Велика кількість літератури з посібниками для землевласників (наприклад, "Економіка Ксенофона" або "Економіка Псевдо-Аристотеля") підтверджує наявність десятків рабів у господарів; вони могли бути звичайними робочими або майстрами.
Стратег Нісіас орендував тисячу рабів в срібних шахтах Лауріум в Аттиці; Гіпонікос, 600; і Філомідес, 300. Ксенофон вказує, що вони отримували по одному оболусу(грецька монета) на одного раба в день, що становило 60 драхм на рік. Це було одним з найцінніших вкладень для афінян. Кількість рабів, які працюють в шахтах Лауріум або на млинах, переробних руду, оцінюється в 30 000.
Володіння домашніми рабами було звичайною справою, головна роль домашнього раба-чоловіки полягала в тому, щоб постояти за свого господаря в його ремеслі і супроводжувати його в поїздках. Під час війни він був бетменом до Хоплити. Жінка-рабиня виконувала домашні обов'язки, зокрема, випікала хліб і займалася текстильним виробництвом.
Величезну роль у розвитку Греції зіграла перемога в греко-перських війнах (500-449 до н. е.), на час перетворила Афіни в провідне держава грецького світу. Останні десятиліття століття були ознаменовані Пелопоннеської війною (431-404 до н. Е.) Між одвічними супротивниками - Афінами і Спартою, прискорити розвиток товарно-грошових відносин і сприяла початку кризи поліса в IV ст. до н. е.
Ще більше значення, ніж у попередню епоху, набуває зовнішня морська торгівля. У цьому відношенні із стародавніх народів з греками могли зрівнятися тільки фінікійці, а в більш пізній час тільки Голландія XVI-XVII ст. може бути порівнянна з Древньою Грецією класичного періоду за вкладом в розвиток торгівлі своєї епохи. Характерно, що коли фінікійці і голландці займалися в основному посередницькою торгівлею, то давні греки, не нехтуючи посередництвом, широко вивозили свою сільськогосподарську і особливо ремісничу високоякісну продукцію.
Объяснение: