КСРО-ның ыдырауы заңдылық па? кездейсоқтық па?
ПТМС талдауы
Позиция (мен солай санаймын, бұл ... кезеңі болды)
Түсіндіру ( себебі, )
Мысал (мен мұны мынадай мысал арқылы дәлелдей аламын )
Салдар (айтылған мәселе бойынша мынадай қорытынды жасаймын )
Объяснение:
У структурі населення України 53,8% (24327,6 тис. осіб) складають
жінки і 46,2% (20918,3 тис. осіб) – чоловіки. На кінець 2013 року на 1000
чоловіків припадало 1163 жінки, тоді як на початок року – 1164 (на
початок 2010 року – 1169). У міських поселеннях із 2010 року
співвідношення жінок і чоловіків майже не змінюється і коливається в
межах 1182–1184, а в сільській місцевості зменшується (так, на початок
2010 року У структурі населення України 53,8% (24327,6 тис. осіб) складають
жінки і 46,2% (20918,3 тис. осіб) – чоловіки. На кінець 2013 року на 1000
чоловіків припадало 1163 жінки, тоді як на початок року – 1164 (на
початок 2010 року – 1169). У міських поселеннях із 2010 року
співвідношення жінок і чоловіків майже не змінюється і коливається в
межах 1182–1184, а в сільській місцевості зменшується (так, на початок
2010 року в сільській місцевості на 1000 чоловіків припадало 1138 жінок, а
на початок 2014 року – 1122).
На формування статевої структури населення країни в першу чергу
має вплив рівень народжуваності та смертності.
Щороку народжується хлопчиків більше, ніж дівчаток. Так, у 2013
році від загальної кількості народжених хлопчиків народилось 51,6%, а
дівчаток – 48,4%, або ж на 100 дівчаток припадало 106 хлопчиків.
Однак уже смертність дітей віком до 1 року має статеві відмінності:
у 2013 році на 1000 живонароджених відповідної статі померло 8,8
хлопчиків та 7,0 дівчаток. Із віком різниця в рівнях смертності зростає.
Так, починаючи з віку 20–24 роки смертність чоловіків перевищує
показник для жінок майже втричі. в сільській місцевості на 1000 чоловіків припадало 1138 жінок, а
Маңғыстау облысы экологиясы ауыр аймақтардың қатарына жатады. Мұнда ауа бассейні табиғи және антропогендік жолдармен ластанады.
Антропогендік ластану өнеркәсіп пен көлік тасымалына байланысты. Әрбір автомобиль әрбір 1км-ге орта есеппен 40г зиянды заттар шығарады, ал облыс бойынша оның мөлшері жылына 100 мың тоннадан асып түседі.
Облыс бойынша ауаға ластағыш заттар шығаратын объектілердің саны 7 мыңнан асады, бірақ олардың басын көпшілігі ұсақ жылыту қазандары болып табылады, олардың әрқайсысы жылына орта есеппен 5-10 тонна ластағыш заттар шығарады. Атмосфераны ластайтын негізгі өнеркәсіп объектілері Ақтау, Жаңа Өзен қалаларының кәсіп орындары мен мұнай кәсіпшіліктері болып отыр. Ақтау қаласында осындай 26 кәсіпорын бар. “ Маңғыстау мұнай “ өндірістік бірлестігі бойынша 110-120 мың т ластағыш заттар шығарылды, ал Қазақ газ өңдеу заводында осындай көрсеткіш 23мың т жетеді.