1. почему перед взвешиванием электроды следует опустить на некоторое время в раствор электролита? (определение эквивалента меди)
2. почему электролиз следует проводить достаточно долго?
3. изменится ли результат эксперимента (определение эквивалента меди), если проводить его со значительно меньшей силой тока?

Phase change - ru.svg

Агрега́тное состоя́ние вещества (от лат. aggrego «присоединяю») — физическое состояние вещества, зависящее от соответствующего сочетания температуры и давления. Изменение агрегатного состояния может сопровождаться скачкообразным изменением свободной энергии, энтропии, плотности и других физических величин.[1]

Традиционно выделяют три агрегатных состояния: твёрдое, жидкое и газообразное. К агрегатным состояниям принято причислять также плазму[2], в которую переходят газы при повышении температуры и фиксированном давлении. Отличительной особенностью является отсутствие резкой границы перехода к плазменному состоянию. Существуют и другие агрегатные состояния.

Определения агрегатных состояний не всегда являются строгими. Так, существуют аморфные тела, сохраняющие структуру жидкости и обладающие небольшой текучестью и сохранять форму; жидкие кристаллы текучи, но при этом обладают некоторыми свойствами твёрдых тел, в частности, могут поляризовать проходящее через них электромагнитное излучение.

Для описания различных состояний в физике используется более широкое понятие термодинамической фазы. Явления, описывающие переходы от одной фазы к другой, называют критическими явлениями.

Ви вже знаєте, що серед сполук різних елементів окрему групу станов-

лять ті, що утворені Карбоном, — так звані органічні сполуки. З найважли-

вішими з них ви ознайомилися в поперед ніх класах, а докладно вивчити

органічні речовини в усій їхній багатоманітності зможете в окремому роз-

ділі органічної хімії. Цей підручник відкриє багато нового, досі невідомого

про природні й синтетичні сполуки, із яких виготовлено ваш одяг, які ви

вживаєте в їжу, які вас обігрівають і лікують, з яких, зрештою, побудовано

ваш організм.

Зміст кожної наступної теми і кожного наступного параграфа підручни-

ка ґрунтується на змісті попередніх. Намагайтеся зрозуміти логіку органіч-

ної хімії — і ви легко засвоїте навіть найскладніший матеріал. А знання

залежності властивостей органічних речовин від їхніх складу та будови да-

дуть вам змогу не лише пояснювати ці властивості, а й передбачати їх.

У вивченні хімії вам до структура підручника. Фактичний

матеріал про органічні сполуки викладається в рубриках: Склад і будова

молекул, Фізичні властивості, Хімічні властивості, Застосування,

Добування. Матеріал про хімічні властивості як найважливіший подано в

зручному вигляді: рівняння хімічних реакцій речовин згруповано в одному

місці, а пояснення цих реакцій наведено паралельно.

Кожна тема закінчується висновками, в яких узагальнено основ ний,

найважливіший матеріал. Наприкінці параграфів наведено завдання, за

до яких ви можете перевірити свої знання і розуміння вивченого.

Не лінуйтеся робити це систематично — і успіх у навчанні забезпечений. Не

нехтуйте також запитаннями, уміщеними в тексті параграфів.

Навички експериментування ви зможете розвинути, виконуючи різно-

манітні хімічні досліди. Прописи лабораторних робіт наведено в тексті па-

раграфів, а практичних робіт — наприкінці підручника.

Сподіваємося, що вивчення органічної хімії буде для вас цікавим і ко-

рисним.

Успіхів вам!