1. За рівнянням реакції розчинення фосфор (V) оксиду в гарячій воді (Р2О5 + Н2О→ ) вкажіть співвідношення кількості речовин реагентів і продуктів реакції: а) 2 : 3 : 3
б) 1 : 3 : 2
в) 1 : 1 : 1
г) 1 :2 : 3
2. Алюміній гідроксид розкладається термічно за схемою Al(OH)3 → Al2O3 + H2O. Вкажіть кількість речовини утвореного алюміній оксиду, якщо розклалось 4 моль алюміній гідроксиду
а)1 моль
б) 2 моль
в) 3 моль
г) 4 моль
3. Металічний натрій взаємодіє з киснем (бурхливо, з виділенням великої кількості теплоти) з утворенням натрій оксиду (Na + O2 → ). Розрахувати об'єм кисню (за н.у.), витраченого на окиснення натрію масою 4,6 г.
а) 11,2 л
б) 2,24 л
в) 22,4 л
г) 1,12 л
4. Ферум (ІІІ) оксид відновлюється до чистого заліза коксом за схемою Fe2O3 + C → Fe + CO . Обчислити масу отриманого чистого заліза, якщо прореагувало 64 г ферум (ІІІ) оксиду.
а) 44,8 г
б) 22,4 г
в) 11,2 г
г) 89,6 г
5. Маса кальцій ортофосфату кількістю речовини 2 моль дорівнює:
а) 270 г
б) 135 г
в) 310 г
г) 620 г
ілікті патша қорғандары - Шығыс Қазақстанның далалық аймақтарында, әсіресе, Тарбағатай мен Маңырақ тауларының арасында, Зайсан ауданының жерінде алып патша корғандары кездеседі. Оның ең көп шоғырланған жерін Шілікті ескерткіштері деп атайды. Шілікті қорымында барлығы 51 оба бар, оның бәрі де алып немесе орташа қорғандар. Алып қорғандардың диаметрі 100 метр, биіктігі 8 - 10 метр. Мұндай обаның саны - 13. Орташа обалардың шеңберінің диаметрі 20 метрден 60 метрге жетеді, биіктігі 2 - 5 м. Қорған ертеректе қатты тоналған. Бірақ кейбіреулерінде зергер бұйымдар сақталған. Соның бірі 1960 жылы қазылған "Алтын қорған" деген оба. Обаны үйерден бұрын қабір шұңқыры қазылған. Оның орта шенінен шығыстан батысқа қарай бағытталған дөліз (дромос) жасаған, оның ені 2 метр, ұзындығы 12 метр. Қабір шұңқырының ішінен қабырғалары 5м жуық балқарағай бөренелерінен қабір үйін салған, биіктігі 1 м. Айналасына - тас толтырылған.
Объяснение:
Ньюлендс, как и Менделеев решил расположить элементы, разместив их в соответствии с возрастанием их атомных масс. Тем самым он ожидал выявить некоторые закономерности, проявляющиеся в сходных свойствах различных элементов, и сгруппировать элементы в соответствии с этими закономерностями.
Основное сходство - Ньюлендс, как и Менделеев, предположил свойство периодичности у элементов - т.е. он решил, что спустя какое-то количество позиций свойства элементов "выходят на новый круг", во многом повторяя свойства предшествующих.
Он окрестил эту гипотезу "Законом октав". Предположил, что "..элементы, как ноты, через семь на восьмую звучат в унисон...", т.е. конкретно выделил период, 7 элементов - и далее новая октава из 7 элементов, затем - следующая октава.
В общем, суть "октав" у Ньюлендса и периодичности у Менделеева - в общих чертах схожа. Именно она является основополагающей мыслью и базой (хоть и различной степени приближенности к совремееным взглядам), на основе которой и создана современная система и таблица химических элементов.