Обыденный опыт говорит нам, что при нагревании вещество сначала плавится, а потом – испаряется. Так, например, при нагревании лед сначала переходит в воду, а затем вода превращается в пар. Интересным исключением из этого правила является йод (не путать со спиртовым раствором – «йодом», который продают в аптеках). При обычных условиях йод представляет собой металлический порошок, который при сильном нагревании образует фиолетовые пары (возгоняется) – газообразный молекулярный йод I2 (как и должно быть у типичного галогена F2, Cl2, Br2)
Объяснение: У першому випадку (P+O2) вода аж ніяк не утвориться.
У другому випадку додаючи до основного оксиду (CuO) водень (H2) ми "відновлюємо" метал, у результаті хімічної реакції ми отримали "чистий" метал и воду.
У третьому випадку проходить реакція обміну між кислотою (HNO3) та основним оксидом (СаО). У результаті реакції за правилом отримаємо сіль(Са(NO3)2) та воду (H2O). Тобто:
НNO3+CaO=Ca(NO3)2+H2O
Кількість елементів у правій та лівій частині рівняння різна. Урівняємо їх:
ответ:CuO+H2=Cu+H2O — реакція відновлення
2CaO+HNO3=Ca(NO3)2+H2O — реакція обміну
Объяснение: У першому випадку (P+O2) вода аж ніяк не утвориться.
У другому випадку додаючи до основного оксиду (CuO) водень (H2) ми "відновлюємо" метал, у результаті хімічної реакції ми отримали "чистий" метал и воду.
У третьому випадку проходить реакція обміну між кислотою (HNO3) та основним оксидом (СаО). У результаті реакції за правилом отримаємо сіль(Са(NO3)2) та воду (H2O). Тобто:
НNO3+CaO=Ca(NO3)2+H2O
Кількість елементів у правій та лівій частині рівняння різна. Урівняємо їх:
2НNO3+CaO=Ca(NO3)2+H2O