5. В таблице приведены результаты исследования некоторых газов. Наименование газа Условия Количество вещества Объём Озон При нормальных условиях 0,25 моль У Неон При нормальных условиях Х 67,2 л Определите значения Х и У. Х У

Відповідь:

Харчова добавка E 260 всім відома як оцтова кислота або оцет. Добавка E 260 використовується в харчовій промисловості в якості регулятора кислотності. В основному оцтова кислота застосовується у вигляді водних розчинів в пропорції 3-9% (оцет) і 70-80% (оцтова есенція). Добавка E 260 має характерний різкий запах. У водних розчинах регулятор кислотності E 260 являє собою досить слабку кислоту. У чистому ж вигляді оцтова кислота являє собою безбарвну їдку рідину, яка поглинає вологу з навколишнього середовища. Рідина замерзає вже при температурі 16,5°C і утворює тверді безбарвні кристали. Хімічна формула оцтової кислоти: C2H4O2.

Оцет був відомий ще кілька тисячоліть тому як природний продукт бродіння пива або вина. У 1847 році німецький хімік Герман Кольбе вперше синтезував оцтову кислоту в лабораторних умовах. Зараз у світі природним методом видобувається лише 10% загального обсягу виробництва оцтової кислоти. Але натуральний метод бродіння досі важливий, так як у багатьох країнах діють закони, згідно з якими у харчовій промисловості повинна використовуватися лише оцтова кислота біологічного походження. При біохімічному виробництві добавки E 260 використовується здатність деяких бактерій окисляти етанол (спирт). Даний метод відомий як оцтовокисле бродіння. В якості сировини для виробництва добавки E 260 використовуються соки, які заграли, вино, або ж розчин спирту у воді. Існує також ряд методів синтезування оцтової кислоти в промисловості. Найпопулярніший з них, на який припадає більше половини світового синтезу оцтової кислоти, полягає в карбонілюванні метанолу в присутності каталізаторів. Вихідними складовими для даної реакції є метанол (CH3OH) і окис вуглецю (CO)

Пояснення:

Крохмаль

Целюлоза

( С6Н10О5)n

Физичні властивості  крохмалу:

Білий порошок, не розчинний у воді, набрякає у гарячій воді, утворюючи колоїдні розчини.

Физичні властивості  целюлоза::

Волокниста речовина, не розчинна у воді, стійка до розчинів кислот, лугів й слабких окиснювачів. Обвуглюється концентрованою Н2SO4.

хим.властывости крох:

1. Повний гідоліз (кислотний):

(С6Н10О5)n (крохмаль) → (С6Н10О5)n (декстрини) → С12Н22О11 (мальтоза) → С6Н12О6 (глюкоза)

2. Ферментативний гідроліз

(С6Н10О5)n + Н2О → С2Н5ОН + 2СО2

3. Якісна реакція: поява синього забарвлення із спиртовим розчином йоду.

хим.власт. целюлоза:

1. Гідроліз:

а) під дією ферментів в організмі;

б) під дією кислот в лабораторії.

2. Горіння:

(С6Н10О5)n + nО2 → nН2О + nСО2.

3. Термічний розклад: без доступу повітря на метанол, ацетон, оцтову кислоту.

сахароза:

Сахаро́за, іноді цукро́за , також буряковий цукор, тростинний цукор, α-D-глюкопіранозил-β-D-фруктофуранозид, С12Н22О11 — важливий дисахарид. Білий, без запаху, кристалічний порошок з солодким смаком. Найвідоміший і широко застосовується у харчовій промисловості(цукор). Молекула сахарози складається із залишків молекул глюкози і фруктози.

Дуже поширена у природі  — синтезується у клітинах усіх зелених рослин і нагромаджується в стеблах, насінні, плодах і коренях рослин. Вміст її в цукровому буряку складає 15-22 %, в цукровій тростині — 12-15 %. Ці рослини є основними джерелами отримання цукрози, звідси виникли і її назви — тростинний цукор і буряковий цукор. Її багато в кленовому і пальмовому соку, в кукурудзі — 1,4-1,8 %, картоплі — 0,6, цибулі — 6,5, моркві — 3,5, дині — 5,9, персиках і абрикосах — 6,0, апельсинах — 3,5, винограді — 0,5 %. Міститься в соку берези та деяких фруктах.

Термін «цукроза»  було вперше застосовано в 1857 році англійським хіміком Вільямом Міллером

Объяснение: