Напишем реакцию оксида лития с водой: Li2O+H2O=2LiOH M(Li2O)=2*7+16=30 г n(Li2O)=m(Li2O)/M(Li2O)=15/30=0,5 моль n(LiOH)=2*n(Li2O)=2*0,5=1 моль M(LiOH)=7+16+1=24 г m(LiOH)=M(LiOH)*n(LiOH)=1*24=24 г m(H2O)=m(LiOH)-m(Li2O)=24-15=9 г воды на реакцию m(раствор) =m(LiOH)/c(раствор) =24*100/40=60 г m(H2O в растворе) =m(раствор) -m(LiOH)=60-24=36 г m(H2O общ) =m(H2O)+m(H2O в растворе) =9+36=45 г Всего и делов! На самом деле - устная задача, решается за 5 секунд. Просто я для тебя очень подробно написала. 2) 72 г/моль, 14 л водорода. Металл - двухвалентное железо. Оксид FeО
Целюлоза не розчиняється у воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті. Вона не розщеплюється під дією розбавлених кислот, стійка до дії лугів і слабких окисників. При обробці на холоді концентрованою сірчаною кислотою целюлоза розчиняється в ній, утворюючи в'язкий розчин. Якщо цей розчин вилити в надлишок води, виділяється білий пластевидний продукт, так званий амілоїд, що являє собою частково гідролізовану целюлозу. Він схожий з крохмалем за реакцією з йодом (синє забарвлення; целюлоза не дає цієї реакції). Якщо непроклеєний папір опустити на короткий час в концентровану сірчану кислоту і потім терміново промити, то амілоїд, що утвориться, склеїть волокна паперу, роблячи його щільнішим та міцнішим. Так виготовляється пергаментний папір.
Під дією концентрованих розчинів мінеральних кислот і підігріву целюлоза піддається гідролізу, кінцевим продуктом якого є глюкоза.
Li2O+H2O=2LiOH
M(Li2O)=2*7+16=30 г
n(Li2O)=m(Li2O)/M(Li2O)=15/30=0,5 моль
n(LiOH)=2*n(Li2O)=2*0,5=1 моль
M(LiOH)=7+16+1=24 г
m(LiOH)=M(LiOH)*n(LiOH)=1*24=24 г
m(H2O)=m(LiOH)-m(Li2O)=24-15=9 г воды на реакцию
m(раствор) =m(LiOH)/c(раствор) =24*100/40=60 г
m(H2O в растворе) =m(раствор) -m(LiOH)=60-24=36 г
m(H2O общ) =m(H2O)+m(H2O в растворе) =9+36=45 г
Всего и делов! На самом деле - устная задача, решается за 5 секунд. Просто я для тебя очень подробно написала.
2) 72 г/моль, 14 л водорода. Металл - двухвалентное железо. Оксид FeО
Объяснение:
Целюлоза не розчиняється у воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті. Вона не розщеплюється під дією розбавлених кислот, стійка до дії лугів і слабких окисників. При обробці на холоді концентрованою сірчаною кислотою целюлоза розчиняється в ній, утворюючи в'язкий розчин. Якщо цей розчин вилити в надлишок води, виділяється білий пластевидний продукт, так званий амілоїд, що являє собою частково гідролізовану целюлозу. Він схожий з крохмалем за реакцією з йодом (синє забарвлення; целюлоза не дає цієї реакції). Якщо непроклеєний папір опустити на короткий час в концентровану сірчану кислоту і потім терміново промити, то амілоїд, що утвориться, склеїть волокна паперу, роблячи його щільнішим та міцнішим. Так виготовляється пергаментний папір.
Під дією концентрованих розчинів мінеральних кислот і підігріву целюлоза піддається гідролізу, кінцевим продуктом якого є глюкоза.