V(NH₃) -? 1. Определим молярную массу аммиака и его количество вещества в 0,85г.: M(NH₃)=14+1x3=17г./моль n(NH₃)=m(NH₃)÷M(NH₃)= 0,85г.÷17г./моль=0,05моль 2. Определим объем аммиака количеством 0,05моль: V(NH₃) =n(NH₃)×Vm=0,05моль×22,4л./моль=1,12л. 3. ответ: 0,85г. аммиака займет объем 1,12л.
б) Серный ангидрид - оксид серы(VI) легколетучая жидкость. Для того что бы определить ее объем необходимо знать плотность. Но если допустить, что оксид серы превратился в газ, то решаем задачу так же как а) Дано: m(S) = 15г. Vm=22,4л./моль
V(SO₃)-? 1. Определим молярную массу оксида серы(VI) и его количество вещества в 15г.: M(SO₃)=32+16x3 = 80г./моль n(SO₃)=m(SO₃)÷M(SO₃)= 15г.÷80г./моль=0,18моль 2. Определим объем оксида серы(VI) количеством 0,18моль: V(NH₃) =n(NH₃)×Vm=0.18моль×22,4л./моль=4,032л. 3. ответ: 15г. оксида серы(VI) займет объем 4,032л.
Решение задачи б) используя плотность. Плотность оксида серы в сжиженном состоянии: ρ= 1,995г./см³ V(SO₃)=m(SO₃)÷ρ =15г÷1,995г/см³ =7,51см³
Дано:
m(NH₃)=0,85г
Vm=22,4л./моль
V(NH₃) -?
1. Определим молярную массу аммиака и его количество вещества в 0,85г.:
M(NH₃)=14+1x3=17г./моль
n(NH₃)=m(NH₃)÷M(NH₃)= 0,85г.÷17г./моль=0,05моль
2. Определим объем аммиака количеством 0,05моль:
V(NH₃) =n(NH₃)×Vm=0,05моль×22,4л./моль=1,12л.
3. ответ: 0,85г. аммиака займет объем 1,12л.
б) Серный ангидрид - оксид серы(VI) легколетучая жидкость. Для того что бы определить ее объем необходимо знать плотность. Но если допустить, что оксид серы превратился в газ, то решаем задачу так же как а)
Дано:
m(S) = 15г.
Vm=22,4л./моль
V(SO₃)-?
1. Определим молярную массу оксида серы(VI) и его количество вещества в 15г.:
M(SO₃)=32+16x3 = 80г./моль
n(SO₃)=m(SO₃)÷M(SO₃)= 15г.÷80г./моль=0,18моль
2. Определим объем оксида серы(VI) количеством 0,18моль:
V(NH₃) =n(NH₃)×Vm=0.18моль×22,4л./моль=4,032л.
3. ответ: 15г. оксида серы(VI) займет объем 4,032л.
Решение задачи б) используя плотность.
Плотность оксида серы в сжиженном состоянии: ρ= 1,995г./см³
V(SO₃)=m(SO₃)÷ρ =15г÷1,995г/см³ =7,51см³
Объяснение:
1. Наливаємо у дві пробірки по 1 мл розчину етанової кислоти.
У першу додаємо декілька крапель розчину лакмусу. Колір лакмусу змінився на червоний.
Рівняння електролітичної дисоціації оцтової кислоти.
СН3СООН ↔ СН3СОО - + Н+
Етанова кислота виявляє кислотні властивості й у водному розчині дисоціює з утворенням йонів Гідрогену, змінюючи забарвлення індикаторів.
Нейтралізуємо кислоту розчином лугу. Лакмус набув кольору нейтрального середовища (став фіолетовим).
Рівняння реакції :
CH3COOH + NaOH = CH3COONa + H2O
Дана реакція є реакцією нейтралізації. Індикатор набув кольору нейтрального середовища.
У другу пробірку насипаємо трохи порошку магнію . Виділення бульбашок газу.
Рівняння реакції :
2CH3COOH + Mg = (CH3COO)2Mg + H2↑
Ознакою перебігу реакції є поява газу. Активні метали витісняють водень з розчину етанової кислоти.
2. Наливаємо у дві пробірки по 1 мл розчину оцтової кислоти.
У першу пробірку додємо трохи порошкоподібного магній оксиду. Розчинення порошку, розчин стає прозорим.
Рівняння реакції :
2CH3COOH + MgO = (CH3COO)2Mg + H2O
Ознакою перебігу реакції є розчинення осаду. Етанова кислота взаємодіє з основними оксидами.
У другу пробірку додаємо натрій карбонату. Виділення бульбашок вуглекислого газу.
Рівняння реакції :
2CH3COOH + Na2CO3 = 2CH3COONa + H2O + CO2↑
Ознакою перебігу реакції є виділення газу. Етанова кислота витісняє більш слабшу карбонатну кислоту з її солей.
ВИСНОВОК: подібність властивостей органічних і неорганічних кислот, характеризують такі властивості етанової кислоти:
- змінює колір індикаторів;
- реагує з металами, що стоять у ряді активності металів до водню;
- реагує з основними оксидами;
- реагує з солями слабших за неї кислот (наприклад, з карбонатами).