n(CaCO₃) = 10г/ 100г/моль = 0,1моль в избытке соляная кислота (0,385моль/2=0,19моль), значит считаем по количеству карбоната кальция (0,1моль) - количество кальция хлорида =количеству кальция карбоната =0,1моль n(CO₂) = n(CaCO₃) = 0,1моль m(CO₂) = 0,1моль*44г/иоль = 4,4 г
m(CaCl₂) = 0.1моль*111г/моль = 11,1г
W%=m(вещ)/ m(Раствора) *100% W%(CaCl2)=11.1г/ (156г + 10г - 4,4 г) *100% = 6,87% в массе полученного раствора нужно учесть то, что на массу раствора не влияет выделившийся CO₂, т.к. он улетучивается
Целюлоза не розчиняється у воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті. Вона не розщеплюється під дією розбавлених кислот, стійка до дії лугів і слабких окисників. При обробці на холоді концентрованою сірчаною кислотою целюлоза розчиняється в ній, утворюючи в'язкий розчин. Якщо цей розчин вилити в надлишок води, виділяється білий пластевидний продукт, так званий амілоїд, що являє собою частково гідролізовану целюлозу. Він схожий з крохмалем за реакцією з йодом (синє забарвлення; целюлоза не дає цієї реакції). Якщо непроклеєний папір опустити на короткий час в концентровану сірчану кислоту і потім терміново промити, то амілоїд, що утвориться, склеїть волокна паперу, роблячи його щільнішим та міцнішим. Так виготовляється пергаментний папір.
Під дією концентрованих розчинів мінеральних кислот і підігріву целюлоза піддається гідролізу, кінцевим продуктом якого є глюкоза.
m=p*V
m(HCl)=1,04 г/мл * 150мл= 156г раствора кислоты 9%
m(HCl)=m(раствора)*W%/100%=156г*9%/100%= 14,04г
n=m/M
n(HCl)=14.04г/ 36,5г/моль=0,385моль
n(CaCO₃) = 10г/ 100г/моль = 0,1моль
в избытке соляная кислота (0,385моль/2=0,19моль), значит считаем по количеству карбоната кальция (0,1моль) - количество кальция хлорида =количеству кальция карбоната =0,1моль
n(CO₂) = n(CaCO₃) = 0,1моль
m(CO₂) = 0,1моль*44г/иоль = 4,4 г
m(CaCl₂) = 0.1моль*111г/моль = 11,1г
W%=m(вещ)/ m(Раствора) *100%
W%(CaCl2)=11.1г/ (156г + 10г - 4,4 г) *100% = 6,87%
в массе полученного раствора нужно учесть то, что на массу раствора не влияет выделившийся CO₂, т.к. он улетучивается
Объяснение:
Целюлоза не розчиняється у воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті. Вона не розщеплюється під дією розбавлених кислот, стійка до дії лугів і слабких окисників. При обробці на холоді концентрованою сірчаною кислотою целюлоза розчиняється в ній, утворюючи в'язкий розчин. Якщо цей розчин вилити в надлишок води, виділяється білий пластевидний продукт, так званий амілоїд, що являє собою частково гідролізовану целюлозу. Він схожий з крохмалем за реакцією з йодом (синє забарвлення; целюлоза не дає цієї реакції). Якщо непроклеєний папір опустити на короткий час в концентровану сірчану кислоту і потім терміново промити, то амілоїд, що утвориться, склеїть волокна паперу, роблячи його щільнішим та міцнішим. Так виготовляється пергаментний папір.
Під дією концентрованих розчинів мінеральних кислот і підігріву целюлоза піддається гідролізу, кінцевим продуктом якого є глюкоза.