Добрый вечер. важнейшая проблема в промышленном производстве удобрений - получение так называемого "связанного азота". в настоящее время ее решают путем синтеза аммиака из азота и водорода. какой объем аммиака (при н. у.) можно получить в этом процессе, если объем исходного водорода равен 300 л. буду признателен за подробной решение, если можно без пропорции

Аминокисло́ты (аминокарбо́новые кисло́ты; АМК) — органические соединения, в молекуле которых одновременно содержатся карбоксильные и аминные группы. Основные химические элементы аминокислот — это углерод (C), водород (H), кислород (O), и азот (N), хотя другие элементы также встречаются в радикале определенных аминокислот. Известны около 500 встречающихся в природе аминокислот (хотя только 20 используются в генетическом коде). [1] Аминокислоты могут рассматриваться как производные карбоновых кислот, в которых один или несколько атомов водорода заменены на аминогруппы.

Общая структура α-аминокислот, составляющих белки (кроме пролина). Составные части молекулы аминокислоты — аминогруппа NH2, карбоксильная группа COOH, радикал (различается у всех α-аминокислот), α-атом углерода (в центре)

Навчальний посібник містить 2 розділи: “Розчини” та

“Фазові рівноваги”, вивчення яких має важливе значення для

теорії і практики металургійного виробництва .

Процеси плавлення металургійної шихти у печах, віднов-

лення її компонентів, розчинення різних додатків, газів, взає-

модія металевих розплавів з вогнетривами, шлаками відбува-

ються у високотемпературних розчинах. Тому вивчення осно-

вних законів, які дозволяють розрахувати властивості метале-

вих і неметалевих високотемпературних розчинів залежно від

їхнього складу, є дуже важливим для інженерів-металургів.

У посібнику наведені основні закони ідеальних розчинів,

розглянуті причини відхилення властивостей реальних розчи-

нів від ідеальних, подані характеристики, які дозволяють за-

стосувати закони ідеальних розчинів до реальних, а також

приклади використання певних законів для окремих операцій

металургійного виробництва .

Більшість металевих сплавів, шлаків, вогнетривів являють

собою багатокомпонентні системи, але з певними допущення -

ми їх можна розглядати як дво- або трикомпонентні системи і

використовувати відомі для них закономірності для реальних

систем і технологічних процесів. Розділ “Фазові рівноваги”

містить відомості про загальні закономірності щодо фазових

рівноваг у основних типах одно-, дво- і трикомпонентних сис-

темах. Вивчення цього матеріалу необхідно для розуміння

процесів, які відбуваються в металевих та неметалевих розп-

лавах при їхньому охолодженні та нагріванні, а також для ви-

значення температур фазових перетворень сплавів, кількості

фаз і ступенів вільності, хімічного складу фаз і масового вмі-

сту в них компонентів за певних умов у сплавах різного скла-

ду та відомої загальної маси.

Необхідність видання такого посібника обумовлена браком

підручників з фізичної хімії, більшість з яких була видана 15-

20 років тому. До того ж практично відсутні підручники, ви-

дані українською мовою. При складанні посібника були вико-

ристані матеріали з найпоширеніших підручників , моногра-

фій, довідників .

Матеріал викладений у доступній формі, деякі теоретичні

положення проілюстровані прикладами розрахунків і практи-

чного застосування у металургійному виробництві.