- хімічні сполуки, що містять амонію іони. До А. с. належать гідроксид амонію і солі амонію (NH4C1, NH4NО3 тощо). Гідроксид амонію утворюється при розчиненні аміаку у воді, проявляє властивості слабкої основи внаслідок дисоціації. Більшість солей амонію розчинні у воді, дисоціюють у водних розчинах, гідролізуються. При нагріванні солі амонію розкладаються. Гідроліз і термічний розклад їх залежать від природи аніону. Напр., солі типу NH4C1, (NH4)2 SО4 розкладаються за схемою:
NH4C1 = NH3 + HCl. Якщо солі містять аніон-окислювач, при термічному розкладі відбувається окислювально-відновний процес:
Солі амонію мають широке застосування. Так, хлорид амонію NH4C1 використовують у сухих батареях і як флюс для паяння та зварювання металів, а також як складову частину димоутворюючих сумішей. Сульфат (NH4)2SО4 і особливо нітрат NH4NО3
застосовують як азотні добрива; нітрат амонію в суміші з органічними речовинами та відновниками - як вибухові суміші. Гідрокарбонат амонію NH4HCО3 використовують у кондитерському виробництві.
Важливою складовою українського народознавства є наука про народну творчість — фольклористика. Незважаючи на поважний вік, що обіймає понад два століття, вона все ще перебуває у пошуку оптимального наукового трактування багатьох питань, пов'язаних зі становленням та еволюцією предмета, його взаємин із історією, етнографією, літературою тощо. Та й головна справа в тім, що таке явище, як фольклор, не було незмінним за всіх часів.
Відомо, що фольклор виник разом із мовою. Саме у процесі продуктивного розвитку мови і викристалізовувався фольклор. Цей процес тривав так довго, як довго існує мова. Скільки саме — відповісти важко, але минуло багато й багато тисячоліть, перш ніж народи почали користуватися такою звичною і на перший погляд простою первинною комунікативною системою, як мова. Якщо період становлення і розвитку писемності становить 4—5 тисячоліть (у східних слов'ян — тисячоліття), то усна творчість перевищує цей період у 50—60 разів, а деякі дослідники впевнені, що у сто разів. Що стосується східних слов'ян, то тут всяка цифра буде гіпотетичною, оскільки історики не дали нам цілісної концепції у цьому плані. Зрозуміло, що багато чого здатний прояснювати сам фольклор, у якому можна знайти рудименти матріархату та родового суспільства, однак цей аспект фольклористичних студій розроблений ще недостатньо.
- хімічні сполуки, що містять амонію іони. До А. с. належать гідроксид амонію і солі амонію (NH4C1, NH4NО3 тощо). Гідроксид амонію утворюється при розчиненні аміаку у воді, проявляє властивості слабкої основи внаслідок дисоціації. Більшість солей амонію розчинні у воді, дисоціюють у водних розчинах, гідролізуються. При нагріванні солі амонію розкладаються. Гідроліз і термічний розклад їх залежать від природи аніону. Напр., солі типу NH4C1, (NH4)2 SО4 розкладаються за схемою:
NH4C1 = NH3 + HCl. Якщо солі містять аніон-окислювач, при термічному розкладі відбувається окислювально-відновний процес:
NH4NО3 = N2О + 2N2О; (NH4)2 Cr2О7 = N2 + 4N2О + Cr2О3.
Солі амонію мають широке застосування. Так, хлорид амонію NH4C1 використовують у сухих батареях і як флюс для паяння та зварювання металів, а також як складову частину димоутворюючих сумішей. Сульфат (NH4)2SО4 і особливо нітрат NH4NО3
застосовують як азотні добрива; нітрат амонію в суміші з органічними речовинами та відновниками - як вибухові суміші. Гідрокарбонат амонію NH4HCО3 використовують у кондитерському виробництві.
Важливою складовою українського народознавства є наука про народну творчість — фольклористика. Незважаючи на поважний вік, що обіймає понад два століття, вона все ще перебуває у пошуку оптимального наукового трактування багатьох питань, пов'язаних зі становленням та еволюцією предмета, його взаємин із історією, етнографією, літературою тощо. Та й головна справа в тім, що таке явище, як фольклор, не було незмінним за всіх часів.
Відомо, що фольклор виник разом із мовою. Саме у процесі продуктивного розвитку мови і викристалізовувався фольклор. Цей процес тривав так довго, як довго існує мова. Скільки саме — відповісти важко, але минуло багато й багато тисячоліть, перш ніж народи почали користуватися такою звичною і на перший погляд простою первинною комунікативною системою, як мова. Якщо період становлення і розвитку писемності становить 4—5 тисячоліть (у східних слов'ян — тисячоліття), то усна творчість перевищує цей період у 50—60 разів, а деякі дослідники впевнені, що у сто разів. Що стосується східних слов'ян, то тут всяка цифра буде гіпотетичною, оскільки історики не дали нам цілісної концепції у цьому плані. Зрозуміло, що багато чого здатний прояснювати сам фольклор, у якому можна знайти рудименти матріархату та родового суспільства, однак цей аспект фольклористичних студій розроблений ще недостатньо.
У
О