Электролиз расплава хлорида лития продолжали до тех пор, пока на аноде не выделилось 33,6 л (н.у.) газа. Рассчитайте массу металла, выделившегося на катоде.

Кислоти змінюють колір індикаторів.

2. Кислоти взаємодіючи з металами, утворюють сіль і водень. Виняток – нітратна кислота (HNO3) і концентрована сульфатна кислоти. При взаємодії їх навіть з активними металами водень не виділяється.

2HCl (хлоридна кислота) + Zn = ZnCl2 (цинк хлорид) + H2 – реакція заміщення

3. Кислоти вступають в реакції обміну з оснóвними оксидами, утворюючи сіль і воду.

4. Кислоти взаємодіють з основами, утворюючи сіль і воду. Це реакція обміну по типу і реакція нейтралізації по суті.

Реакцією нейтралізації називають реакцію між кислотою і основою, в результаті якої утворюється сіль і вода.

5. Кислоти взаємодіють з деякими солями. Відповідно до ряду активності кислот кожна попередня кислота витісняє наступну кислоту з її солі: утворюється нова сіль і нова кислота. Сіль не повинна бути важкорозчинна, а кислота сильніша за ту, яку добувають.

6. Деякі кислоти розкладаються на кислотний оксид і воду:

За нормальних умов

H2CO3 = CO2 + H2O;

H2SO3 = SO2 + H2O

Під час нагрівання

H2SiO3 = H2O + SiO2;

4 HNO3 = 2H2O +4 NO2 + O2

Під час сильного нагрівання

H2SіO3= H2O + SіO2

Лабораторний дослід 6. Дія водних розчинів кислот на індикатори

У  три пробірки налийте по 1-2 мл розчину хлоридної кислоти.  В одну пробірку добавте 1-2 краплі лакмусу, в другу – розчин фенолфталеїну, а в третю – розчин метилоранжу. Що гаєте? Як змінюється забарвлення індикаторів?Яким індикатором не можна виявити кислоту?

Лабораторний дослід 7. Взаємодія хлоридної кислоти з металами

Візьміть три пробірки. У першу пробірку помістіть 2-3 кусочки цинку,  у другу – трошки порошка магнію, а у третю – 2-3 кусочки мідної дротини. До кожної пробірки долийте 2-3 мл хлоридної кислоти. Чи усі метали взаємодіють із кислотою? Порівняйте активність металів. Складіть рівняння реакцій.

Объяснение:

Дисперстные системы дисперсные системы - системы, представляющие собой механическую смесь частиц дисперсной фазы со средой-носителем. такие системы являются широко распространенным объектом в природе и повседневной деятельности человека. образование облаков и выпадение осадков, формирование аэрозольной компоненты земной атмосферы, эволюция допланетного роя и частиц межзвездной пыли, миграция дефектов в твердых телах, двухфазные течения в и промышленных установках, перенос в атмосфере различного рода промышленных и радиоактивных загрязнений - все это далеко не полный круг явлений, в которых решающую роль играют процессы, происходящие с дисперсными системами. обычно дисперсные системы подразделяют, исходя из агрегатного состояния частиц дисперсной фазы и среды-носителя. ряд дисперсных систем получил отдельные названия: •аэрозоли (взвесь твердых или жидких частиц в газовой среде, обычно в воздухе) ; •эмульсии (жидкие частицы, обычно стабилизированные защитными оболочками, в жидкой среде) •коллоиды (взвесь твердых частиц в жидкой среде) ; •астрозоли (твердые или жидкие частицы в вакууме) кроме того, существуют дисперсные системы без устоявшихся названий: ансамбли газовых пузырьков в твердом теле или жидкости, ансамбли жидких капель в твердом теле и т. д. дисперсные системы многими необычными свойствами, которые требуют отдельного изучения и сказываются на практике. так, отдельно взятая молекула вещества в газовом состоянии имеет одни свойства, в сплошном состоянии – другие свойства, а в состоянии аэрозоли (дисперсная фаза) уже совсем другие свойства, которые являются плавным переходом от газообразной к твёрдой фазе. можно назвать своеобразную газодинамику, обусловленную различным движением среды-носителя и частиц дисперсной фазы; необычные оптические свойства, вызванные сравнимостью размеров частиц с длинами волн света и влиянием формы частиц; повышенную способность к взаимодействиям, вызванную чрезвычайно развитой поверхностью частиц.