Природным газом называется смесь таких газов, которые образовались в земных недрах при разложении различных органических веществ. Конечно, состав природного газа стоит определять с поправкой на конкретные образцы. Однако у всех природных газов несомненно много общих веществ и химических элементов в строении, а также любой природный газ имеет приблизительно тот же физический состав и свойства, что и другие. Что касается основных веществ, входящих в состав природного газа, то ими являются метан (CH4), углекислый газ (CO2) и азот в виде молекул (N2). Из этих веществ и элементов состоит практически любой природный газ, будь то рудничный или болотный. Что же касается состава природного газа в процентах, то основным веществом, входящим в состав природного газа безусловно является метан. Его доля составляет от 90 до 98% - в зависимости от месторождения газа. Также в состав природного газа входят такие вещества, как бутан, пропан, этан (углеводороды, называемые также гомологами метана, поскольку состоят из одних и тех же химических элементов, различаясь только по количеству атомов углерода и водорода и, соответственно, по структуре молекул). Из неуглеводородных составляющих природного газа отметим, помимо уже описанных азота и диоксида углерода (углекислого газа), водород (H2), гелий (He) и сероводород (H2S). Прежде всего отметим, что природный газ, находящийся в чистом виде, бесцветен и не имеет запаха. Для того, чтобы определить утечку газа, в него в малых количествах добавляются так называемые одоранты или вещества, которые имеют резкий и достаточно неприятных запах: например, тиолы, среди которых ведущее место занимает этилмеркаптан. На 1000 кубометров природного газа добавляется обычно не более 15-16 г этилмеркаптана. Плотность природного газа в газообразном состоянии составляет в среднем 0,75 кг на кубический метр. Прежде всего, природный газ в современном мире применяется в качестве горючего и топлива. Так, во многих многоквартирных и частных домах люди используют природный газ для приготовления пищи, подогрева воды, отопления. Что же касается другого применения природного газа в виде топлива, то в последнее время он активно используется не только в качестве топлива для различных ТЭЦ и котельных, но и как горючее для топливных систем некоторых автомобилей. Кроме того, современные инженеры и конструкторы наладили даже выпуск транспорта, работающего на природном газе — например, автобусов. В химической промышленности природный газ используется в качестве сырья для изготовления всевозможных веществ — например, различных пластиков и пластмасс. А на заре своей добычи во многих европейских и североамериканских городах природный газ использовался в качестве уличного освещения и применялся он даже в самых первых светофорах.
ще однією екологічною проблемою є забруднення природного середовища- це одна із найважливіших екологічних проблем.
всесвітня організація охорони здоров’я дає наступне визначення поняттю забруднення”.
забруднення - це поява у довкіллі людини забруднюючих речовин чи будь- яких інших агентів (від вірусів до звукових хвиль надмірної інтенсивності), які безпосередньо чи опосередковано негативно впливають на людину і па створене нею для власних потреб штучне середовище.
речовини, які спричинюють забруднення навколишнього природного середовища, називають забрудітками, або полютантами.
забруднення - небажана зміна фізичних, хімічних або біологічних характеристик повітря, землі та води, яке може нині або в недалекому майбутньому мати несприятливий вплив на життя людини, рослин та тварин, умови життя та культурну спадщину, виснажувати або псувати сировинні ресурси. забруднення - один із лімітуючих факторів для людини.
ціна забруднення складається з трьох компонентів:
втрата ресурсів внаслідок експлуатації технологій з великою кількістю відходів; вартість ліквідації забруднення та контролю над ним.ціна здоров’я людей.
існують різні принципи класифікації забруднень навколишнього природного середовища. класифікація забруднень досить складна. разом з тим у відповідності з деякими пі розрізняють такі забруднення природного середовища:
механічні, хімічні, фізичні та біологічні (за типом походження); матеріальні, енергетичні (також за типом походження); стійкі, середньотривалі та нестійкі (за часом взаємодії з довкіллям); прямого та стороннього впливу на біоту (за способом впливу); навмисні, супутні, аварійно-випадкові.
механічні - викинуті як непридатні, спрацьовані тверді частки та предмети (дим, пил, уламки, деталі машин, побутові відходи).
хімічні - хімічні елементи і сполуки штучного походження (тверді, рідкі або газоподібні речовини).
фізичні - зміни теплових, електричних, радіаційних та світлових полів у природному середовищі (шуми, вібрації, вплив магнітних полів тощо).
біологічні - організми, збудники захворювань рослин, тварин, людини, біологічна зброя, або катастрофічне зростання (перенаселення) рослин чи тварин.
стійкі - забруднювачі, які не руйнуються впродовж тривалого часу, не усувається їх шкідлива дія самою природою (пластмаси, поліетилен, поліпропілен, радіоактивні речовини, гума тощо). такі хімічні речовини можуть не тільки накопичуватись, а також часто “біологічно посилюватись” в міру проходження в біологічних циклах та харчових ланцюгах. крім того вони можуть утворювати інші отруйні речовини, реагуючи з іншими речовинами оточуючого середовища, викликати ефект подвійної дії шкідливих речовин.
нестійкі .швидко руйнуються під дією природних фізико-хімічних або біохімічних процесів. ці забруднення викликають речовини, для яких існують природні механізми переробки (наприклад, побутові стічні води).
навмисне забруднення - це цілеспрямоване знищення лісів, використання родючих земель під забудову, утворення кар’єрів, шлаконакопичувачів, териконів, неправильне використання ресурсів (води, вилов риби та і
супутні - поступові зміни стану біосфери окремих районів планети під впливом антропогенної діяльності людини (опустелювання, висихання боліт, кислотні дощі, “парниковий” ефект та і
найпотужнішими джерелами практично всіх видів забруднень (механічних, хімічних, фізичних, біохімічних) є передусім великі промислові комплекси. сконцентровані вони навколо родовищ корисних копалин, великих міст і водних об’єктів. найнебезпечнішими забруднювачами повітря є металургійні, хімічні, нафтопереробні й машинобудівні заводи, фабрики, деякі військові підприємства.
основними техногенними забруднювачами природного середовища є різні гази, газоподібні речовини, аерозолі, пил, які у атмосферу об’єктами енергетики промисловості, транспорту, радіоактивні, електромагнітні, магнітні й теплові випромінювання, шуми, та вібрації “збагачені” шкідливими хімічними сполуками промислові стоки, комунальні і побутові відходи, хімічні речовини (передусім широко застосовувані в сільському господарстві пестициди і мінеральні добрива, що поліпшують і підвищують урожайність сільськогосподарських культур, але й великої шкоди довкіллю, адже застосовуються у величезних недопустимих кількостях), нафтопродукти.
Что касается основных веществ, входящих в состав природного газа, то ими являются метан (CH4), углекислый газ (CO2) и азот в виде молекул (N2). Из этих веществ и элементов состоит практически любой природный газ, будь то рудничный или болотный. Что же касается состава природного газа в процентах, то основным веществом, входящим в состав природного газа безусловно является метан. Его доля составляет от 90 до 98% - в зависимости от месторождения газа. Также в состав природного газа входят такие вещества, как бутан, пропан, этан (углеводороды, называемые также гомологами метана, поскольку состоят из одних и тех же химических элементов, различаясь только по количеству атомов углерода и водорода и, соответственно, по структуре молекул). Из неуглеводородных составляющих природного газа отметим, помимо уже описанных азота и диоксида углерода (углекислого газа), водород (H2), гелий (He) и сероводород (H2S).
Прежде всего отметим, что природный газ, находящийся в чистом виде, бесцветен и не имеет запаха. Для того, чтобы определить утечку газа, в него в малых количествах добавляются так называемые одоранты или вещества, которые имеют резкий и достаточно неприятных запах: например, тиолы, среди которых ведущее место занимает этилмеркаптан. На 1000 кубометров природного газа добавляется обычно не более 15-16 г этилмеркаптана. Плотность природного газа в газообразном состоянии составляет в среднем 0,75 кг на кубический метр.
Прежде всего, природный газ в современном мире применяется в качестве горючего и топлива. Так, во многих многоквартирных и частных домах люди используют природный газ для приготовления пищи, подогрева воды, отопления. Что же касается другого применения природного газа в виде топлива, то в последнее время он активно используется не только в качестве топлива для различных ТЭЦ и котельных, но и как горючее для топливных систем некоторых автомобилей. Кроме того, современные инженеры и конструкторы наладили даже выпуск транспорта, работающего на природном газе — например, автобусов. В химической промышленности природный газ используется в качестве сырья для изготовления всевозможных веществ — например, различных пластиков и пластмасс. А на заре своей добычи во многих европейских и североамериканских городах природный газ использовался в качестве уличного освещения и применялся он даже в самых первых светофорах.
ще однією екологічною проблемою є забруднення природного середовища- це одна із найважливіших екологічних проблем.
всесвітня організація охорони здоров’я дає наступне визначення поняттю забруднення”.
забруднення - це поява у довкіллі людини забруднюючих речовин чи будь- яких інших агентів (від вірусів до звукових хвиль надмірної інтенсивності), які безпосередньо чи опосередковано негативно впливають на людину і па створене нею для власних потреб штучне середовище.
речовини, які спричинюють забруднення навколишнього природного середовища, називають забрудітками, або полютантами.
забруднення - небажана зміна фізичних, хімічних або біологічних характеристик повітря, землі та води, яке може нині або в недалекому майбутньому мати несприятливий вплив на життя людини, рослин та тварин, умови життя та культурну спадщину, виснажувати або псувати сировинні ресурси. забруднення - один із лімітуючих факторів для людини.
ціна забруднення складається з трьох компонентів:
втрата ресурсів внаслідок експлуатації технологій з великою кількістю відходів; вартість ліквідації забруднення та контролю над ним.ціна здоров’я людей.існують різні принципи класифікації забруднень навколишнього природного середовища. класифікація забруднень досить складна. разом з тим у відповідності з деякими пі розрізняють такі забруднення природного середовища:
механічні, хімічні, фізичні та біологічні (за типом походження); матеріальні, енергетичні (також за типом походження); стійкі, середньотривалі та нестійкі (за часом взаємодії з довкіллям); прямого та стороннього впливу на біоту (за способом впливу); навмисні, супутні, аварійно-випадкові.механічні - викинуті як непридатні, спрацьовані тверді частки та предмети (дим, пил, уламки, деталі машин, побутові відходи).
хімічні - хімічні елементи і сполуки штучного походження (тверді, рідкі або газоподібні речовини).
фізичні - зміни теплових, електричних, радіаційних та світлових полів у природному середовищі (шуми, вібрації, вплив магнітних полів тощо).
біологічні - організми, збудники захворювань рослин, тварин, людини, біологічна зброя, або катастрофічне зростання (перенаселення) рослин чи тварин.
стійкі - забруднювачі, які не руйнуються впродовж тривалого часу, не усувається їх шкідлива дія самою природою (пластмаси, поліетилен, поліпропілен, радіоактивні речовини, гума тощо). такі хімічні речовини можуть не тільки накопичуватись, а також часто “біологічно посилюватись” в міру проходження в біологічних циклах та харчових ланцюгах. крім того вони можуть утворювати інші отруйні речовини, реагуючи з іншими речовинами оточуючого середовища, викликати ефект подвійної дії шкідливих речовин.
нестійкі .швидко руйнуються під дією природних фізико-хімічних або біохімічних процесів. ці забруднення викликають речовини, для яких існують природні механізми переробки (наприклад, побутові стічні води).
навмисне забруднення - це цілеспрямоване знищення лісів, використання родючих земель під забудову, утворення кар’єрів, шлаконакопичувачів, териконів, неправильне використання ресурсів (води, вилов риби та і
супутні - поступові зміни стану біосфери окремих районів планети під впливом антропогенної діяльності людини (опустелювання, висихання боліт, кислотні дощі, “парниковий” ефект та і
найпотужнішими джерелами практично всіх видів забруднень (механічних, хімічних, фізичних, біохімічних) є передусім великі промислові комплекси. сконцентровані вони навколо родовищ корисних копалин, великих міст і водних об’єктів. найнебезпечнішими забруднювачами повітря є металургійні, хімічні, нафтопереробні й машинобудівні заводи, фабрики, деякі військові підприємства.
основними техногенними забруднювачами природного середовища є різні гази, газоподібні речовини, аерозолі, пил, які у атмосферу об’єктами енергетики промисловості, транспорту, радіоактивні, електромагнітні, магнітні й теплові випромінювання, шуми, та вібрації “збагачені” шкідливими хімічними сполуками промислові стоки, комунальні і побутові відходи, хімічні речовини (передусім широко застосовувані в сільському господарстві пестициди і мінеральні добрива, що поліпшують і підвищують урожайність сільськогосподарських культур, але й великої шкоди довкіллю, адже застосовуються у величезних недопустимих кількостях), нафтопродукти.