Степени неметаллов могут быть как положительными так и отрицательными, в зависимости от того с каким атомом он соединён: если с атомом металла то всегда отрицательная, если с неметаллом-то может быть и +, и - ( об этом вы узнаете при изучении ряда электроотрицательностей). Высшую отрицательную степень окисления неметаллов можно найти, вычтя из 8 номер группы, в которой находится данный элемент, высшая положительная равна числу электронов на внешнем слое ( число электронов соответствует номеру группы). Степени окисления простых веществ равны 0, независимо от того металл это или неметалл. При определении степеней окисления необходимо использовать следующие правила:
1.Элемент в простом веществе имеет нулевую степень окисления; 2.Все металлы имеют положжительную степень окисления; 3.Бор и кремний в соединениях имеют положительные степени окисления; 4.Водород имеет в соединениях степень окисления (+1).Исключая гидриды( соединения водорода с металлами главной подгруппы первой-второй групп, степень окисления -1, например Na+H- ); 5.Кислород имеет степень окисления (-2),за исключением соединения кислорода со фтором O+2F-2 и в перекисях( Н2О2 - степень окисления кислорода (-1); 6.Фтор имеет степень окисления (-1) Приведу таблицу, где указаны постоянные степени для наиболее часто исполь
1)ГідрогенНазву елементу дав видатний вчений Антуан Лоран Лавуазье. Назва походить від грецького ὕδωρ — вода та γενναω — народжую , що означає «той, що народжує воду» .Українська назва «водень» також відображає входження елементу до складу води.Російська назва «водород» — дослівний переклад латинської назви hydrogenium.Гідроге́н (Н) — хімічний елемент з атомним номером 1, що належить до 1-ої групи періодичної системи елементів. 2)Гелій. Локк'єр дав гелію ім'я, що відображає історію його відкриття (від грец. Helios — сонце). Оскільки Локк'єр вважав, що виявлений елемент — метал, він використовував в латинській назві елементу закінчення «ium» (відповідає українському закінченню «ій»), яке зазвичай уживається в назві металів. Таким чином, гелій задовго до свого відкриття на Землі отримав ім'я, яке закінченням відрізняє його від назв решти інертних газів.Геелій — хімічний елемент з атомним номером 2, який очолює групу інертних газів в періодичній таблиці. 3) Літій Свою назву літій отримав через те, що був виявлений в «каменях» грец. λίθος — камінь. Сучасну назву було запропоновано Берцеліусом.Літій було відкрито 1817 року шведським хіміком і мінералогом Й. Арфведсоном. Спочатку в мінералі петаліті а потім — у сподумені і в лепідолітіМеталевий літій вперше отримав Гемфрі Деві 1818 року шляхом електролізу. Літій (Li) — хімічний елемент, м’який, сріблясто-білий, найлегший метал. Належить до лужних металів. Хімічно активний. 4) Берилій. Внаслідок солодкого смаку розчинних у воді сполук берилію елемент спочатку називали «гліцин», «гліциній»( від грец. glykys — солодкий). Сучасна назва походить від назви дорогоцінних каменів берилів (грец. beryllos), яке у свою чергу походить від назви міста Белур (Веллуру) в Південній Індії, неподалік Мадраса; з давніх часів в Індії були відомі родовища смарагдів.Бери́лій— хімічний елемент. Символ Be, ат. н. 4, ат. маса 9, Має один стабільний ізотоп Ве. Густина 1844 кг/м³, t плавлення 1284 °C.
Степени окисления простых веществ равны 0, независимо от того металл это или неметалл.
При определении степеней окисления необходимо использовать следующие правила:
1.Элемент в простом веществе имеет нулевую степень окисления;
2.Все металлы имеют положжительную степень окисления;
3.Бор и кремний в соединениях имеют положительные степени окисления;
4.Водород имеет в соединениях степень окисления (+1).Исключая гидриды( соединения водорода с металлами главной подгруппы первой-второй групп, степень окисления -1, например Na+H- );
5.Кислород имеет степень окисления (-2),за исключением соединения кислорода со фтором O+2F-2 и в перекисях( Н2О2 - степень окисления кислорода (-1);
6.Фтор имеет степень окисления (-1)
Приведу таблицу, где указаны постоянные степени для наиболее часто исполь
2)Гелій. Локк'єр дав гелію ім'я, що відображає історію його відкриття (від грец. Helios — сонце). Оскільки Локк'єр вважав, що виявлений елемент — метал, він використовував в латинській назві елементу закінчення «ium» (відповідає українському закінченню «ій»), яке зазвичай уживається в назві металів. Таким чином, гелій задовго до свого відкриття на Землі отримав ім'я, яке закінченням відрізняє його від назв решти інертних газів.Геелій — хімічний елемент з атомним номером 2, який очолює групу інертних газів в періодичній таблиці.
3) Літій Свою назву літій отримав через те, що був виявлений в «каменях»
грец. λίθος — камінь. Сучасну назву було запропоновано Берцеліусом.Літій було відкрито 1817 року шведським хіміком і мінералогом Й. Арфведсоном. Спочатку в мінералі петаліті а потім — у сподумені і в лепідолітіМеталевий літій вперше отримав Гемфрі Деві 1818 року шляхом електролізу. Літій (Li) — хімічний елемент, м’який, сріблясто-білий, найлегший метал. Належить до лужних металів. Хімічно активний.
4) Берилій. Внаслідок солодкого смаку розчинних у воді сполук берилію елемент спочатку називали «гліцин», «гліциній»( від грец. glykys — солодкий). Сучасна назва походить від назви дорогоцінних каменів берилів (грец. beryllos), яке у свою чергу походить від назви міста Белур (Веллуру) в Південній Індії, неподалік Мадраса; з давніх часів в Індії були відомі родовища смарагдів.Бери́лій— хімічний елемент. Символ Be, ат. н. 4, ат. маса 9, Має один стабільний ізотоп Ве. Густина 1844 кг/м³, t плавлення 1284 °C.