Хімічні зв'язки є результатом взаємодії електронів та ядер атомів і описуються квантовою механікою. В першій третині XX ст. зародилася окрема галузь хімії, предметом якої є вивчення структури молекул і кристалів за до квантово-механічних розрахунків: квантова хімія. Ця галузь набула особливо інтенсивного розвитку протягом кількох останніх десятиріч.Сучасного вигляду теорія хімічного зв'язку почала набувати після того, як Г. Льюїс та В. Коссель в 1916 р. відзначили, що атоми утворюють хімічний зв'язок для того, щоб доповнити свою електронну оболонку до певної «магічної» кількості електронів. Для гідрогену це число дорівнює 2, для атомів другого періоду — 8, третього — 18. Якщо розглядати лише зовнішню електронну оболонку, то для більшості елементів це число становитиме 8 (правило октету). Таке доповнення відбувається двома шляхами:
Видим, что в левой части один алюминий и 2 кислорода, а в правой -- 2 алюминия и 3 кислорода. Надо уравнять.
Начинаем с кислорода. 2 и 3 -- наименьшее общее кратное равно 6. 6 делим на 2, получаем коэффициент 3 в левой части у кислорода. 6 делим на 3, получаем 2 в правой части у оксида алюминия.
Теперь и в левой части, и в правой по 6 атомов кислорода. А вот количество алюминия мы так и не уравняли. В промежуточном виде реакция выглядит так:
Al + 3O₂ = 2Al₂O₃ (откуда взялись коэффициенты 2 и 3, я объяснил выше).
Видим, что в левой части по-прежнему 1 алюминий, а в правой -- уже 4 (было 2, но после постановки коэффициента 2 для уравнивания кислорода стало 4). Соответственно, надо их уравнять. И для этого есть только один поставить коэффициент 4 перед алюминием в левой части. Теперь и слева, и справа по 4 атома алюминия.
Хімічні зв'язки є результатом взаємодії електронів та ядер атомів і описуються квантовою механікою. В першій третині XX ст. зародилася окрема галузь хімії, предметом якої є вивчення структури молекул і кристалів за до квантово-механічних розрахунків: квантова хімія. Ця галузь набула особливо інтенсивного розвитку протягом кількох останніх десятиріч.Сучасного вигляду теорія хімічного зв'язку почала набувати після того, як Г. Льюїс та В. Коссель в 1916 р. відзначили, що атоми утворюють хімічний зв'язок для того, щоб доповнити свою електронну оболонку до певної «магічної» кількості електронів. Для гідрогену це число дорівнює 2, для атомів другого періоду — 8, третього — 18. Якщо розглядати лише зовнішню електронну оболонку, то для більшості елементів це число становитиме 8 (правило октету). Таке доповнення відбувається двома шляхами:
Изначально реакция выглядела так:
Al + O₂ = Al₂O₃
Видим, что в левой части один алюминий и 2 кислорода, а в правой -- 2 алюминия и 3 кислорода. Надо уравнять.
Начинаем с кислорода. 2 и 3 -- наименьшее общее кратное равно 6. 6 делим на 2, получаем коэффициент 3 в левой части у кислорода. 6 делим на 3, получаем 2 в правой части у оксида алюминия.
Теперь и в левой части, и в правой по 6 атомов кислорода. А вот количество алюминия мы так и не уравняли. В промежуточном виде реакция выглядит так:
Al + 3O₂ = 2Al₂O₃ (откуда взялись коэффициенты 2 и 3, я объяснил выше).
Видим, что в левой части по-прежнему 1 алюминий, а в правой -- уже 4 (было 2, но после постановки коэффициента 2 для уравнивания кислорода стало 4). Соответственно, надо их уравнять. И для этого есть только один поставить коэффициент 4 перед алюминием в левой части. Теперь и слева, и справа по 4 атома алюминия.
4 Al + 3O₂ = 2Al₂O₃