Хімія. 9 клас. Попель
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3

Властивості оцтової (етанової) кислоти
ДОСЛІД 1

Дія оцтової кислоти на індикатор

Налийте в пробірку 1—2 мл розчину оцтової кислоти, занурте в нього скляну паличку і нанесіть нею краплю 2 розчину на універсальний індикаторний папірець1. Що гаєте? Напишіть рівняння електролітичної дисоціації оцтової кислоти.

1 Учитель може запропонувати використати інший індикатор.

ДОСЛІД 2

Реакція оцтової кислоти з металом

Обережно помістіть у пробірку невелику гранулу цинку і налийте 2 мл розчину оцтової кислоти. Що відбувається? Якщо ніяких змін не помічаєте, нагрійте вміст пробірки, але не до кипіння.

ДОСЛІД 3

Реакція оцтової кислоти з основним (амфотерним) оксидом

Помістіть у пробірку трохи порошку купрум(ІІ) оксиду або іншого виданого вам оксиду і налийте 2 мл розчину оцтової кислоти. Що гаєте? За потреби нагрійте вміст пробірки, але не до кипіння.

ДОСЛІД 4

Реакція оцтової кислоти з лугом

Налийте в пробірку 1—2 мл розчину оцтової кислоти і додайте краплю розчину фенолфталеїну. Додавайте в пробірку по краплях при перемішуванні розчин натрій гідроксиду. Зафіксуйте зовнішній ефект, який засвідчить, що кислота повністю прореагувала з лугом.

ДОСЛІД 5

Реакція оцтової кислоти з нерозчинною основою (амфотерним гідроксидом)

Налийте в пробірку 1 мл розчину лугу і додайте стільки ж розчину купрум(ІІ) сульфату або виданого вам розчину іншої солі. Що гаєте?

Перемішайте суміш з осадом і долийте до неї 2 мл розчину оцтової кислоти. Що відбувається в пробірці?

ДОСЛІД 6

Реакція оцтової кислоти із сіллю

Помістіть у пробірку трохи кальцій карбонату і налийте 2 мл розчину оцтової кислоти. Що гаєте?

Під час проведення кожного досліду записуйте свої дії та в подану нижче таблицю. Після завершення дослідів запишіть у таблицю висновки і відповідні рівняння реакцій у молекулярній і йонно-молекулярній формах.

Показать ответ

Ответ:

vladikkolbaska

13.01.2021 04:15

Объяснение:

pH, Водневий показник — величина, що показує міру активності іонів водню (Н+) в розчині, тобто ступінь кислотності або лужності цього розчину. Для розведених розчинів можна користуватись терміном «концентрація» замість «активність» у цьому визначенні. pH нейтрального розчину становить 7, розчини із більшим значенням водневого показника є лужними, із меншими — кислими.

Загальну концепцію виміру кислотності розчину за до рН сформулював С. П. Соренсен (Sørensen) в 1909 р.

Визначення Редагувати

Див. також: Іонний добуток води

Співвідношення між pH та pOH

рН обчислюється як від'ємний десятковий логарифм активності іонів H+ (або, точніше, для водних розчинів — іонів гідроксонію [H3O+]) і є безрозмірною величиною:

{\displaystyle {\mbox{pH}}=-\lg \left[{\mbox{H}}^{+}\right]}{\displaystyle {\mbox{pH}}=-\lg \left[{\mbox{H}}^{+}\right]}

Отже, для нейтральних розчинів значення pH рівне 7, для лужних — більше 7, для кислих — менше. Із значення pH можна розрахувати pOH[1]:

{\displaystyle \mathrm {pOH=14-pH} }{\displaystyle \mathrm {pOH=14-pH} }.

При вищих температурах константа електролітичної дисоціації води підвищується, відповідно збільшується іонний добуток води Kw, тому нейтральною виявляється pH < 7 (що відповідає концентраціям, що збільшилися як H+, так і OH−); при зниженні температури, навпаки, нейтральна pH зростає. Всі ці зміни відбуваються в інтервалі значень[2] Kw від 0,11·10-14 (0 °C) до 55,0·10-14 (100 °C), тобто залежно від температури pH нейтрального розчину змінюється від -7,48 до -6,13.

рН абсолютно чистої води мусить мати значення 7. Але насправді такого майже ніколи не трапляється — наприклад, при контакті із повітрям у воді розчиняється вуглекислий газ, з якого утворюється вугільна кислота Н2СО3, внаслідок цього рН води падає до 5,7—6.

pH більшості відомих розчинів коливається між значеннями 0 та 14. Відомі розчини із значенням рН меншим нуля та більшим 14, але у таких випадках замість pH, як характеристики кислотності розчину, зазвичай користуються концентрацією кислоти або лугу.

0,0(0 оценок)

Ответ: