Рекордсменом серед "мисливців" за хімічними елементами можна вважати шведського хіміка К.Шеєле — він виявив і довів існування 6-ти хімічних елементів: фтору, хлору, марганцю, молібдену, барію, вольфраму. До досягнень у знахідках хімічних елементів цього вченого можна додати ще й сьомий елемент-кисень, але честь відкриття якого він офіційно ділить з англійським вченим Дж. Прістлі. Друге місце у відкритті нових елементів належить в. Рамзаю — англійському або, точніше, шотландському вченому: їм відкриті аргон, гелій, криптон, Неон, ксенон
У 1985 році група американських і англійських дослідників відкрили молекулярні сполуки з вуглецю, які сильно нагадують своєю формою футбольний м'яч. На честь нього і хотіли назвати відкриття, проте вчені не домовилися, який термін використовувати — football або soccer (термін футболу в США). У підсумку з'єднання назвали фуллеренами на честь архітектора Фуллера, який придумав геодезичний купол, складений з тетраедрів.Йод відкрив в 1811 французький хімік б. Куртуа. Існує така версія відкриття йоду. Відповідно до неї, винуватцем відкриття Куртуа був улюблений кіт: він лежав на плечі хіміка, коли той працював в лабораторії. Бажаючи розважитися, кіт стрибнув на стіл і зіштовхнув на підлогу судини, які стояли поруч. В одному з них знаходився спиртовий розчин золи морських водоростей, а в іншому — сірчана кислота. Після змішання рідин з'явилася хмара синьо-фіолетового пара, було не чим іншим як йодом.
Хи́мия (от араб. کيمياء, произошедшего, предположительно, от египетского слова Кемет (транслит. егип. Kmt) (чёрный), откуда возникло также название Египта, чернозёма и свинца — Та-Кемет — «чёрная земля» (егип. tA-kmt)[1][2][3]; другие возможные варианты: др.-греч. χυμος — „сок“, „эссенция“, „влага“, „вкус“, др.-греч. χυμα — „сплав (металлов)“, „литьё“, „поток“, др.-греч. χυμευσις — „смешивание“) — одна из важнейших и обширных областей естествознания, наука, изучающая вещества, также их состав и строение, их свойствах, зависящих от состава и строения, их превращениях, ведущих к изменению состава — химических реакциях, а также о законах и закономерностях, которым эти превращения подчиняются. Поскольку все вещества состоят из атомов, которые благодаря химическим связям формировать молекулы, то химия занимается, прежде всего, рассмотрением перечисленных выше задач на атомно-молекулярном уровне, то есть на уровне химических элементов и их соединений. Химия имеет немало связей с физикой и биологией, по сути граница между ними условна[4], а пограничные области изучаются квантовой химией, химической физикой, физической химией, геохимией, биохимией и другими науками.
Рекордсменом серед "мисливців" за хімічними елементами можна вважати шведського хіміка К.Шеєле — він виявив і довів існування 6-ти хімічних елементів: фтору, хлору, марганцю, молібдену, барію, вольфраму. До досягнень у знахідках хімічних елементів цього вченого можна додати ще й сьомий елемент-кисень, але честь відкриття якого він офіційно ділить з англійським вченим Дж. Прістлі. Друге місце у відкритті нових елементів належить в. Рамзаю — англійському або, точніше, шотландському вченому: їм відкриті аргон, гелій, криптон, Неон, ксенон
У 1985 році група американських і англійських дослідників відкрили молекулярні сполуки з вуглецю, які сильно нагадують своєю формою футбольний м'яч. На честь нього і хотіли назвати відкриття, проте вчені не домовилися, який термін використовувати — football або soccer (термін футболу в США). У підсумку з'єднання назвали фуллеренами на честь архітектора Фуллера, який придумав геодезичний купол, складений з тетраедрів.Йод відкрив в 1811 французький хімік б. Куртуа. Існує така версія відкриття йоду. Відповідно до неї, винуватцем відкриття Куртуа був улюблений кіт: він лежав на плечі хіміка, коли той працював в лабораторії. Бажаючи розважитися, кіт стрибнув на стіл і зіштовхнув на підлогу судини, які стояли поруч. В одному з них знаходився спиртовий розчин золи морських водоростей, а в іншому — сірчана кислота. Після змішання рідин з'явилася хмара синьо-фіолетового пара, було не чим іншим як йодом.
Хи́мия (от араб. کيمياء, произошедшего, предположительно, от египетского слова Кемет (транслит. егип. Kmt) (чёрный), откуда возникло также название Египта, чернозёма и свинца — Та-Кемет — «чёрная земля» (егип. tA-kmt)[1][2][3]; другие возможные варианты: др.-греч. χυμος — „сок“, „эссенция“, „влага“, „вкус“, др.-греч. χυμα — „сплав (металлов)“, „литьё“, „поток“, др.-греч. χυμευσις — „смешивание“) — одна из важнейших и обширных областей естествознания, наука, изучающая вещества, также их состав и строение, их свойствах, зависящих от состава и строения, их превращениях, ведущих к изменению состава — химических реакциях, а также о законах и закономерностях, которым эти превращения подчиняются. Поскольку все вещества состоят из атомов, которые благодаря химическим связям формировать молекулы, то химия занимается, прежде всего, рассмотрением перечисленных выше задач на атомно-молекулярном уровне, то есть на уровне химических элементов и их соединений. Химия имеет немало связей с физикой и биологией, по сути граница между ними условна[4], а пограничные области изучаются квантовой химией, химической физикой, физической химией, геохимией, биохимией и другими науками.