Залізо утворює два ряди сполук, які відповідають двом оксидам: монооксиду заліза FeO і сесквіоксиду заліза Fe2O3. У першому залізо є двовалентним, у другому — тривалентним. Також існує суміш оксидів Fe3O4.
В природі присутні три найпоширеніші оксиди заліза:
Fe3O4 — оксид заліза(II,III), складний оксид, одночасно містить оксиди заліза(II) та заліза(III) (мінерал магнетит).
Окси́д залі́за(III), фе́рум(III) окси́д — неорганічна сполука складу Fe2O3. Проявляє слабкі амфотерні властивості.
Оксид може існувати у трьох структурних модифікаціях — α-, γ-, δ-Fe2O3, які мають різні властивості та різні методи отримання. Модифікації мають світло-коричневий або червоно-коричневий колір. Fe2O3 широко застосовується як пігмент у виготовленні фарб, також використовується у виробництві футеровочної кераміки, цементу й магнітних стрічок.
Особенно важным и специфическим свойством каучука является его эластичность (упругость каучука восстанавливать свою первоначальную форму после прекращения действия сил, вызвавших деформацию. Эта называется обратимой деформацией. Каучук -–высокоэластичный продукт, обладает при действии даже малых усилий обратимой деформацией растяжения до 1000%, а у обычных твёрдых тел эта величина не превышает 1%. Эластичность каучука сохраняется в широких температурных пределах, и это является характерным свойство каучука. При повышенной температуре каучук становится мягким и липким, а на холоде твёрдым и хрупким. При долгом хранении каучук твердеет. При температуре 80 °С натуральный каучук теряет эластичность; при 120 °С – превращается в смолоподобную жидкость, после застывания которой уже невозможно получить первоначальный продукт. Этому мешает необратимый процесс – окисление основного вещества – углеводорода, из которого состоит каучук. Если поднять температуру до 250 °С, то каучук разлагается с образованием ряда газообразных и жидких продуктов
Залізо утворює два ряди сполук, які відповідають двом оксидам: монооксиду заліза FeO і сесквіоксиду заліза Fe2O3. У першому залізо є двовалентним, у другому — тривалентним. Також існує суміш оксидів Fe3O4.
В природі присутні три найпоширеніші оксиди заліза:
FeO — оксид заліза(II) (мінерали вюстит, вівіаніт)
Fe2O3 — оксид заліза(III) (мінерал гематит)
Fe3O4 — оксид заліза(II,III), складний оксид, одночасно містить оксиди заліза(II) та заліза(III) (мінерал магнетит).
Окси́д залі́за(III), фе́рум(III) окси́д — неорганічна сполука складу Fe2O3. Проявляє слабкі амфотерні властивості.
Оксид може існувати у трьох структурних модифікаціях — α-, γ-, δ-Fe2O3, які мають різні властивості та різні методи отримання. Модифікації мають світло-коричневий або червоно-коричневий колір. Fe2O3 широко застосовується як пігмент у виготовленні фарб, також використовується у виробництві футеровочної кераміки, цементу й магнітних стрічок.
Объяснение: