Магній гідроксид (Mg(OH)2) реагує із нітратною кіслотою (HNO3) масою 252г . Обчісліть масу солі (Mg (NO3)2) , яка утворилась

Крохмаль

Целюлоза

( С6Н10О5)n

Физичні властивості  крохмалу:

Білий порошок, не розчинний у воді, набрякає у гарячій воді, утворюючи колоїдні розчини.

Физичні властивості  целюлоза::

Волокниста речовина, не розчинна у воді, стійка до розчинів кислот, лугів й слабких окиснювачів. Обвуглюється концентрованою Н2SO4.

хим.властывости крох:

1. Повний гідоліз (кислотний):

(С6Н10О5)n (крохмаль) → (С6Н10О5)n (декстрини) → С12Н22О11 (мальтоза) → С6Н12О6 (глюкоза)

2. Ферментативний гідроліз

(С6Н10О5)n + Н2О → С2Н5ОН + 2СО2

3. Якісна реакція: поява синього забарвлення із спиртовим розчином йоду.

хим.власт. целюлоза:

1. Гідроліз:

а) під дією ферментів в організмі;

б) під дією кислот в лабораторії.

2. Горіння:

(С6Н10О5)n + nО2 → nН2О + nСО2.

3. Термічний розклад: без доступу повітря на метанол, ацетон, оцтову кислоту.

сахароза:

Сахаро́за, іноді цукро́за , також буряковий цукор, тростинний цукор, α-D-глюкопіранозил-β-D-фруктофуранозид, С12Н22О11 — важливий дисахарид. Білий, без запаху, кристалічний порошок з солодким смаком. Найвідоміший і широко застосовується у харчовій промисловості(цукор). Молекула сахарози складається із залишків молекул глюкози і фруктози.

Дуже поширена у природі  — синтезується у клітинах усіх зелених рослин і нагромаджується в стеблах, насінні, плодах і коренях рослин. Вміст її в цукровому буряку складає 15-22 %, в цукровій тростині — 12-15 %. Ці рослини є основними джерелами отримання цукрози, звідси виникли і її назви — тростинний цукор і буряковий цукор. Її багато в кленовому і пальмовому соку, в кукурудзі — 1,4-1,8 %, картоплі — 0,6, цибулі — 6,5, моркві — 3,5, дині — 5,9, персиках і абрикосах — 6,0, апельсинах — 3,5, винограді — 0,5 %. Міститься в соку берези та деяких фруктах.

Термін «цукроза»  було вперше застосовано в 1857 році англійським хіміком Вільямом Міллером

Объяснение:

Hf 2hf від 250 с до кімн. температури 2 2 0   , h cl 2hcl h 2  2  , h br 2hbr 2  2  , h i 2hi 2  2  . h s h2s 150 200 c 2 0   . 3 500 c, p, fe 3h2 n2 2nh 0   , 2h2  o2  2h2o.   h2  o2 2oh ,   oh  h2  h2o  h ,    h  o2  oh  o ,    o  h2  oh  h . cuo h cu h2o 250 c 2 0     2 4 200 c ag2so4 h2 2ag h so 0     2na h 2nah 300 c 2 0   2 500 700 c ca h2 cah 0   2h2o2 = 2h2o + o2 (вище 150 ℃ або компонентів, каталізатори naoh, mno2, pt, cu). h2o2 ∙ 2h2o (т) = h2o2 + 2h2o (вище -50 ℃) h2o2 (розб.) + h2o ↔ ho2 - + h3o + ; pkk = 11,62. h2o2 (розб.) + naoh (розб.) = naho2 + h2o h2o2 (конц.) + ba(oh)2 = bao2↓ + 2 h2o