Прийнято концентрацію (склад) водного розчину виражати в масових
частках або масових відсотках. Наприклад, 10% розчином NaCl називається
такий розчин, в 100 г якого знаходиться 10 г кухонної солі та 90 г води.
Тоді:
2
l
NaCl H O
NaC b m
m m
, (1)
де b - масова частка NaCl у водному розчині солі.
Стан розчину визначається двома термомеханічними параметрами (те-
мпературою і тиском) і його складом, який частіше називається концентраці-
єю.
Як було зазначено раніше, фізична суть процесу випарювання полягає
в перетворенні частини рідини (розчинника) в пару при згущенні розчинів
або в перетворенні всієї рідини в пару, якщо випарюють однокомпонентну
рідину (наприклад, воду). Слід відрізняти випарювання від випаровування.
Випаровування відбувається з поверхні і при будь-якій температурі і тиску,
тоді як випарювання — з усієї маси рідини при температурі, що відповідає
точці кипіння при певному тиску.
З точки зору молекулярно-кінетичної теорії при випарюванні і випаро-
вуванні відбувається видалення частини молекул речовини, що перебувають
у тепловому русі, з простору, який займає рідина. Молекули, які видаляються
з рідини, заповнюють паровий простір і утворюють насичену пару цієї ріди-
ни. Частина цих молекул знову повертається в рідину, а частина випарову-
ється, поповнюючи нестачу у паровому просторі, тобто встановлюється ди-
намічна рівновага, внаслідок чого число молекул над рідиною, а отже і тиск
насиченої пари набуває певної величини при заданій температурі.
Коли температура кипіння змінюється, рівновага порушується, а це
спричиняє відповідні зміни густини і тиску пари. Під час кипіння рідини пара
виділяється не лише з поверхні, а й з парових бульбашок, що утворюються в
самій рідині, і цей процес стає основним, бо утворені бульбашки є центрами
пароутворення
Прийнято концентрацію (склад) водного розчину виражати в масових
частках або масових відсотках. Наприклад, 10% розчином NaCl називається
такий розчин, в 100 г якого знаходиться 10 г кухонної солі та 90 г води.
Тоді:
2
l
NaCl H O
NaC b m
m m
, (1)
де b - масова частка NaCl у водному розчині солі.
Стан розчину визначається двома термомеханічними параметрами (те-
мпературою і тиском) і його складом, який частіше називається концентраці-
єю.
Як було зазначено раніше, фізична суть процесу випарювання полягає
в перетворенні частини рідини (розчинника) в пару при згущенні розчинів
або в перетворенні всієї рідини в пару, якщо випарюють однокомпонентну
рідину (наприклад, воду). Слід відрізняти випарювання від випаровування.
Випаровування відбувається з поверхні і при будь-якій температурі і тиску,
тоді як випарювання — з усієї маси рідини при температурі, що відповідає
точці кипіння при певному тиску.
З точки зору молекулярно-кінетичної теорії при випарюванні і випаро-
вуванні відбувається видалення частини молекул речовини, що перебувають
у тепловому русі, з простору, який займає рідина. Молекули, які видаляються
з рідини, заповнюють паровий простір і утворюють насичену пару цієї ріди-
ни. Частина цих молекул знову повертається в рідину, а частина випарову-
ється, поповнюючи нестачу у паровому просторі, тобто встановлюється ди-
намічна рівновага, внаслідок чого число молекул над рідиною, а отже і тиск
насиченої пари набуває певної величини при заданій температурі.
Коли температура кипіння змінюється, рівновага порушується, а це
спричиняє відповідні зміни густини і тиску пари. Під час кипіння рідини пара
виділяється не лише з поверхні, а й з парових бульбашок, що утворюються в
самій рідині, і цей процес стає основним, бо утворені бульбашки є центрами
пароутворення