Періодична система хімічних елементів — класифікація хімічних елементів, що встановлює залежність різних властивостей елементів від заряду їхнього атомного ядра. Періодична система хімічних елементів є графічним виразом періодичного закону — який визначає, що властивості хімічних елементів, простих речовин, а також склад і властивості сполук, перебувають у періодичній залежності від значень зарядів ядер атомів. Її початковий варіант, що базувався на періодичній залежності властивостей хімічних елементів від значень атомних мас, був розроблений російським та німецьким хіміками Д. І. Менделєєвим та Лотаром Маєром у 1869—1871 роках[1][2]. За цю розробку у 1882 році обидва хіміки отримали Медаль Деві від Лондонського королівського товариства. Всього запропоновано кілька сотень варіантів зображення періодичної системи (аналітичні криві, таблиці, геометричні фігури і т. ін.). У сучасному варіанті системи передбачається зведення елементів в двовимірну таблицю, в якій кожен стовпець (група) визначає основні фізико-хімічні властивості, а рядки є періоди, в певній мірі подібні один одному.
В результате растворения навески карбоната натрия в серной кислоте происходит образование сульфата натрия и угольной кислоты, которая мгновенно распадается на углекислый газ и воду (обмен).
опыт 3
NaOH+HCL-->NaCL+H2O
Na⁺+OH⁻+H⁺+CL⁻-->Na⁺+CL⁻+H2O
OH⁻+H⁺-->H2O
Данная реакция называется реакцией обмена или реакция нейтрализации. При взаимодействии гидроксида натрия и соляной кислоты в результате образуется хлорид натрия и вода.
Періодична система хімічних елементів — класифікація хімічних елементів, що встановлює залежність різних властивостей елементів від заряду їхнього атомного ядра. Періодична система хімічних елементів є графічним виразом періодичного закону — який визначає, що властивості хімічних елементів, простих речовин, а також склад і властивості сполук, перебувають у періодичній залежності від значень зарядів ядер атомів. Її початковий варіант, що базувався на періодичній залежності властивостей хімічних елементів від значень атомних мас, був розроблений російським та німецьким хіміками Д. І. Менделєєвим та Лотаром Маєром у 1869—1871 роках[1][2]. За цю розробку у 1882 році обидва хіміки отримали Медаль Деві від Лондонського королівського товариства. Всього запропоновано кілька сотень варіантів зображення періодичної системи (аналітичні криві, таблиці, геометричні фігури і т. ін.). У сучасному варіанті системи передбачається зведення елементів в двовимірну таблицю, в якій кожен стовпець (група) визначає основні фізико-хімічні властивості, а рядки є періоди, в певній мірі подібні один одному.
опыт 1
CuSO4+2NaOH-->Cu(OH)2↓+Na2SO4
Cu⁺²+SO⁻²₄+2Na⁺+2OH⁻-->Cu(OH)2+2Na⁺+SO⁻²₄
Cu⁺²+2OH⁻-->Cu(OH)2
вывод:Выпадет голубой осадок гидроксида меди (II).
опыт 2
Na2CO3+H2SO4-->Na2SO4+H2O+CO2↑
2Na⁺+CO⁻²₃+2H⁺+SO⁻²₄-->2Na⁺+SO⁻²₄+H2O+CO₂
CO⁻²₃+2H⁺-->H2O+CO₂
В результате растворения навески карбоната натрия в серной кислоте происходит образование сульфата натрия и угольной кислоты, которая мгновенно распадается на углекислый газ и воду (обмен).
опыт 3
NaOH+HCL-->NaCL+H2O
Na⁺+OH⁻+H⁺+CL⁻-->Na⁺+CL⁻+H2O
OH⁻+H⁺-->H2O
Данная реакция называется реакцией обмена или реакция нейтрализации. При взаимодействии гидроксида натрия и соляной кислоты в результате образуется хлорид натрия и вода.
Объяснение: