Зарядтың сақталу заңы – кез келген тұйық жүйенің (электрлік оқшауланған) электр зарядтарының алгебралық қосындысының өзгермейтіндігі (сол жүйе ішінде қандай да бір процестер жүрсе де) туралы табиғаттың іргелі дәл заңдарының бірі. Ол 18 ғ-да дәлелденген. Теріс электр зарядын тасушы электронның және электр зарядының шамасы электрон зарядына тең оң электр зарядты протонның ашылуы, электр зарядтарының өздігінше емес, бөлшектермен байланыста өмір сүретіндігін дәлелдеді (заряд бөлшектердің ішкі қасиеті болып саналады). Кейінірек электр заряды шамасы жөнінен электрон зарядына тең оң не теріс зарядты элементар бөлшектер ашылды. Сонымен, электр заряды дискретті: кез келген дененің заряды элементар электр зарядына еселі болып келеді. Әрбір бөлшектің өзіне тән белгілі бір электр заряды болатындықтан, бөлшектердің бір-біріне түрлену процесі болмаған жағдайда, зарядтың сақталу заңын бөлшектер саны сақталуының салдары ретінде қарастыруға болады. Мысалы, макроскопиялық дене зарядталған кезде зарядты бөлшектер саны өзгермейді, тек зарядтардың кеңістікте қайтадан тарала орналасуы өзгереді: зарядтар бір денеден басқа бір денеге ауысады.
Зарядтың сақталу заңы – кез келген тұйық жүйенің (электрлік оқшауланған) электр зарядтарының алгебралық қосындысының өзгермейтіндігі (сол жүйе ішінде қандай да бір процестер жүрсе де) туралы табиғаттың іргелі дәл заңдарының бірі. Ол 18 ғ-да дәлелденген. Теріс электр зарядын тасушы электронның және электр зарядының шамасы электрон зарядына тең оң электр зарядты протонның ашылуы, электр зарядтарының өздігінше емес, бөлшектермен байланыста өмір сүретіндігін дәлелдеді (заряд бөлшектердің ішкі қасиеті болып саналады). Кейінірек электр заряды шамасы жөнінен электрон зарядына тең оң не теріс зарядты элементар бөлшектер ашылды. Сонымен, электр заряды дискретті: кез келген дененің заряды элементар электр зарядына еселі болып келеді. Әрбір бөлшектің өзіне тән белгілі бір электр заряды болатындықтан, бөлшектердің бір-біріне түрлену процесі болмаған жағдайда, зарядтың сақталу заңын бөлшектер саны сақталуының салдары ретінде қарастыруға болады. Мысалы, макроскопиялық дене зарядталған кезде зарядты бөлшектер саны өзгермейді, тек зарядтардың кеңістікте қайтадан тарала орналасуы өзгереді: зарядтар бір денеден басқа бір денеге ауысады.
Математичний диктант(дописати речення):
1. Дві прямі, що перетинаються під прямим
кутом називаються …….
2. Дві прямі, що не перетинаються і не
мають спільних точок називаються ……
3. Кут більше нуля і менше 90 градусів
називається …..
4. Кут, що дорівнює 90 градусів називається
….
5. Кут з градусною мірою більше 90 і менше
180 градусів називається ……
6. Кут з градусною мірою 180 градусів
Математичний диктант(дописати речення):
1. Дві прямі, що перетинаються під прямим
кутом називаються …….
2. Дві прямі, що не перетинаються і не
мають спільних точок називаються ……
3. Кут більше нуля і менше 90 градусів
називається …..
4. Кут, що дорівнює 90 градусів називається
….
5. Кут з градусною мірою більше 90 і менше
180 градусів називається ……
6. Кут з градусною мірою 180 градусів
Объяснение:
Математичний диктант(дописати речення):
1. Дві прямі, що перетинаються під прямим
кутом називаються …….
2. Дві прямі, що не перетинаються і не
мають спільних точок називаються ……
3. Кут більше нуля і менше 90 градусів
називається …..
4. Кут, що дорівнює 90 градусів називається
….
5. Кут з градусною мірою більше 90 і менше
180 градусів називається ……
6. Кут з Математичний диктант(дописати речення):
1. Дві прямі, що перетинаються під прямим
кутом називаються …….
2. Дві прямі, що не перетинаються і не
мають спільних точок називаються ……
3. Кут більше нуля і менше 90 градусів
називається …..
4. Кут, що дорівнює 90 градусів називається
….
5. Кут з градусною мірою більше 90 і менше
180 градусів називається ……
6. Кут з градусною мірою 180 градусів мірою 180 градусівпрямі АВ і СД перетинаються в
точці О, утворюють кут ДОВ, який дорівнює 40
градусів. Визначте величину решти кутів, що
утворилися при перетині прямих АВ і СД.
З