ответ:У хімічному відношенні вода досить активна. З багатьма речовинами вона вступає в хімічні реакції вже при звичайній температурі. З оксидами лужних і лужноземельних металів вона утворює основи:
СаО + Н2О = Са(ОН)2
З багатьма оксидами неметалів (ангідридами) вода утворює кисневмісні кислоти:
Р2О5 + 3Н2О = 2Н3РО4
З найактивнішими металами вона утворює основи з виділенням водню:
2Na + 2Н2О = 2NaOH + Н2 ↑
З деякими солями вода утворює так звані кристалогідрати, які характеризуються строго визначеною кількістю молекул води, що припадають на одну молекулу солі. Наприклад, з сульфатом міді вода утворює мідний купорос:
CuSO4 + 5Н2О = CuSO4 • 5Н2О
в якому на одну молекулу сульфату міді припадає п'ять молекул води. Воду, що входить до складу кристалів, називають кристалізаційною.
Кристалізаційну воду не слід плутати з гігроскопічною водою, яка поглинається (адсорбується) поверхнею і порами всіх речовин на відкритому повітрі. Деякі речовини відзначаються підвищеною здатністю поглинати вологу повітря. Внаслідок цього вони мокріють (наприклад, NaCl), а то й і розпливаються на повітрі (як CaCl2). Такі речовини називають гігроскопічними. На відміну від кристалізаційної, кількість гігроскопічної води в речовинах, змінна. Вона хімічно не взаємодіє з речовиною-адсорбатом.
При високій температурі водяна пара взаємодіє з залізом і іншими речовинами. Наприклад:
3Fe + 4Н2О = Fe3О4 + 4Н2
Раніше цю реакцію застосовували в техніці для добування водню.
У термічному відношенні вода досить стійка. Проте при температурах, вищих 1000°С, вона починає розкладатися на водень і кисень:
2Н2О = 2Н2 + O2
Хімічна сумісність вод — здатність вод не утворювати твердих осадів при їх змішуванні.
Задача №1 1) Определяем массу гидроксида калия, вступившего в реакцию 118,64 мл * 1,18 г/мл = 139,9952 г Понятие 20% раствор означает, что в 100 г раствора содержится 20 г гидроксида калия, на основании этого составляем пропорцию 100 г раствора содержит 20 г КОН 139,9952 г раствора Х г КОН Х = 139,9952*20/100 = 28 г 2) Определяем массу 1 моля КОН М(КОН) = 39 + 16 + 1 = 56 г/моль 3) Уравнение реакции: 30 г 28 г R - COOH + KOH = R - COOK + H2O Х г 56 г 30 г кислоты реагирует с 27,99904 г КОН Х г кислоты 56 г КОН Х = 30*56/28= 60 г Значит, масса 1 моля кислоты равна 60 г/моль, это уксусная или этановая кислота, её формула СН3 - СООН. Задача №2 1) Находим молярные массы метилацетата и метанола: М(СН3-СОО-СН3) = 12 + 3*1 +12 + 16 + 16 + 12 + 3*1 = 74 г/моль М(СН3 - ОН) = 12 + 3*1 + 1 + 1 = 32 г/моль 2) Уравнение гидролиза метилацетата: Х г 40 г СН3-СОО-СН3 + Н2О =-СООН + СН3-ОН 74 г 32 г Х = 74*40/32 = 92,5 г - это теоретическое количество метилацетата А так как выход метилового спирта равен 50%, то практическое количество метилацетата, пошедшего на образование 40 г метилового спирта равно: 92,5 г 50% Х г 100% Х = 92,5*100/50 = 185 г ответ: 185 г метилацетата (сложного эфира)
ответ:У хімічному відношенні вода досить активна. З багатьма речовинами вона вступає в хімічні реакції вже при звичайній температурі. З оксидами лужних і лужноземельних металів вона утворює основи:
СаО + Н2О = Са(ОН)2
З багатьма оксидами неметалів (ангідридами) вода утворює кисневмісні кислоти:
Р2О5 + 3Н2О = 2Н3РО4
З найактивнішими металами вона утворює основи з виділенням водню:
2Na + 2Н2О = 2NaOH + Н2 ↑
З деякими солями вода утворює так звані кристалогідрати, які характеризуються строго визначеною кількістю молекул води, що припадають на одну молекулу солі. Наприклад, з сульфатом міді вода утворює мідний купорос:
CuSO4 + 5Н2О = CuSO4 • 5Н2О
в якому на одну молекулу сульфату міді припадає п'ять молекул води. Воду, що входить до складу кристалів, називають кристалізаційною.
Кристалізаційну воду не слід плутати з гігроскопічною водою, яка поглинається (адсорбується) поверхнею і порами всіх речовин на відкритому повітрі. Деякі речовини відзначаються підвищеною здатністю поглинати вологу повітря. Внаслідок цього вони мокріють (наприклад, NaCl), а то й і розпливаються на повітрі (як CaCl2). Такі речовини називають гігроскопічними. На відміну від кристалізаційної, кількість гігроскопічної води в речовинах, змінна. Вона хімічно не взаємодіє з речовиною-адсорбатом.
При високій температурі водяна пара взаємодіє з залізом і іншими речовинами. Наприклад:
3Fe + 4Н2О = Fe3О4 + 4Н2
Раніше цю реакцію застосовували в техніці для добування водню.
У термічному відношенні вода досить стійка. Проте при температурах, вищих 1000°С, вона починає розкладатися на водень і кисень:
2Н2О = 2Н2 + O2
Хімічна сумісність вод — здатність вод не утворювати твердих осадів при їх змішуванні.
Объяснение:
1) Определяем массу гидроксида калия, вступившего в реакцию
118,64 мл * 1,18 г/мл = 139,9952 г
Понятие 20% раствор означает, что в 100 г раствора содержится 20 г гидроксида калия, на основании этого составляем пропорцию
100 г раствора содержит 20 г КОН
139,9952 г раствора Х г КОН
Х = 139,9952*20/100 = 28 г
2) Определяем массу 1 моля КОН
М(КОН) = 39 + 16 + 1 = 56 г/моль
3) Уравнение реакции:
30 г 28 г
R - COOH + KOH = R - COOK + H2O
Х г 56 г
30 г кислоты реагирует с 27,99904 г КОН
Х г кислоты 56 г КОН
Х = 30*56/28= 60 г
Значит, масса 1 моля кислоты равна 60 г/моль, это уксусная или этановая кислота, её формула СН3 - СООН.
Задача №2
1) Находим молярные массы метилацетата и метанола:
М(СН3-СОО-СН3) = 12 + 3*1 +12 + 16 + 16 + 12 + 3*1 = 74 г/моль
М(СН3 - ОН) = 12 + 3*1 + 1 + 1 = 32 г/моль
2) Уравнение гидролиза метилацетата:
Х г 40 г
СН3-СОО-СН3 + Н2О =-СООН + СН3-ОН
74 г 32 г
Х = 74*40/32 = 92,5 г - это теоретическое количество метилацетата
А так как выход метилового спирта равен 50%, то практическое количество метилацетата, пошедшего на образование 40 г метилового спирта равно:
92,5 г 50%
Х г 100%
Х = 92,5*100/50 = 185 г
ответ: 185 г метилацетата (сложного эфира)